Покровська тема не давала спокою російським генералам весь 2024-й рік, і вони планували захоплення міста протягом минулого року
Потім, зважаючи на очевидні зміни, вихід на Покровськ і початок міських боїв було відкладено на кінець-початок 2024−2025, щоб якраз під інавгурацію Дональда Трампа місто стиралося в пил, і росіяни могли хвалитися кадрами руйнувань як доказом своєї «переваги». Але, ні.
Покровськ російське командування планувало від самого початку оточити, але не для цього необхідно було виконати мінімум дві умови. Зрізати Курахівський виступ і організувати стабільну лінію бойового зіткнення з флангами.
Російські окупаційні війська виснаженіКрім того, раніше я зазначав, що для того, щоб оточити Покровськ, ворогові потрібен потенціал угруповання чисельністю щонайменше 150 тисяч, у той час як на всьому Покровсько-Курахівському напрямку зосереджено трохи більше 100 тисяч. Тобто, навіть якщо зняти всі війська з Курахівського виступу і, зосередити на Покровському напрямку, для проведення операції з оточення міста, їх не вистачить для реалізації задуманого.
Пішла друга половина лютого 2025 року і, що ми констатуємо?
Фланги, правий і лівий, у Покровська не сформовані, відсутнє елементарне охоплення. Стабільної лінії бойового зіткнення немає. Курахівський виступ так і не зрізали. При цьому 55-та ОМСБр 41 ОВА втратила боєздатність і була відведена в другий ешелон для відновлення і замінена на 15-ту ОМСБр 2-ї ОВА, яка взагалі призначалася для міських боїв у Покровську.
Але далі події розвиваються ще цікавіше.
У той час як на Курахівському виступі 90-та танкова дивізія відчайдушно рубається за те, щоб захопити чергову лісопосадку ціною 2−3-х рот, командування супротивника зробило цікаві рішення, а саме, перевести 8-ту ОВА у складі 20-ї МСД і 150-ї МСД, на північ, а точніше, для обходу Костянтинівки із заходу. Іншими словами, від Торецької агломерації це 12 кілометрів, а від Кераміка, це взагалі понад 22 км. Тобто, логічно, швидкого ривка не очікується.
Про що це говорить?
Це говорить про те, що, розчарувавшись у підсумку в Покровському напрямку, російські окупаційні війська намагаються мацати нові, серед яких і Краматорське,
де Часів Яр, що тримає оборону з жовтня 2023 року, і Костянтинівка, до якої окупанти поки що тільки артилерією дотягуються й кошмарять її, рівняючи із землею.
Читайте також:
Микола Сунгуровський
Між Трампом і Путіним. Про ситуацію для України напередодні «великої угоди»
Скажімо так, навіть із такою перестановкою сил і засобів у ворога немає можливості в максимально стислі строки реалізувати свої амбіції ні щодо Покровська, ні щодо Костянтинівки. Так, просуватися вони будуть, ціною роти, двох і навіть трьох за квадратний кілометр, але водночас мети так і не буде досягнуто. Витрата ресурсу заради демонстрації можливості його витрачати. Таке собі спалювання стодоларової банкноти в TikTok, щоб збудити малолітні мозочки. А по суті?
А по суті, українські війська продовжують тримати оборону, виснажуючи російські рефлексії і з військової науки, не дають жодного шансу ворогу станом на зараз поставити нас у невигідне становище. Просто люди далекі від військової науки цього не розуміють. Добиваємо, добиваємо, добиваємо.
Скажу так. Передислокація російських військ на Краматорський напрямок може здатися проблемою, але насправді, в нинішніх умовах, це розосередження ресурсу, яке нам вигідно. Нехай б’ються рогом об нову стіну, а на колишній напрямок, який був пріоритетним, отримаємо не просто перепочинок, а й, можливо, чимало більше.
Російські окупаційні війська виснажені. І саме цим ми зараз користуємося. Незважаючи на те, що там зібралися в Саудівській Аравії. Справа нам до них бути не може, для нас важливіше — примноження добрив для нашої землі, де у світлому майбутньому ми роститимемо пшеницю, і роститимемо покоління, що нестимуть у майбутнє поколінь славу тих, хто стояв стіною перед сараною.
Текст опубліковано з дозволу автора
Оригінал
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV
