Попри гучні заяви про можливе перемир’я росіяни продовжують вбивати наших захисників. В громади Вінниччини прийшли жахливі звістки про загибель Григорія Шквиренка, Ярослава Богача, Сергія Коби, Василя Скорохода, Ігоря Єрмакова, Анатолія Маржина, Василя Коваленка та Юрія Павленчика, повідомляє I-VIN.INFO.
Завтра, 29 квітня, повертається додому «на щиті» Воїн, який загинув за Україну, – Григорій Олександрович ШКВИРЕНКО.
В середу, 30 квітня, в День жалоби, жителів Лука-Мелешківської громади просять вшанувати пам’ять Захисника, живим коридором зустріти та провести нашого Героя, БОГАЧА Ярослава.
На фронті загинув житель Ямпільської громади громади гальжбіївчанин – КОБА СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ, 1975 року народження.
Сергій Коба – старший солдат ЗСУ, старший сапер відділення розмінування взводу розмінування роти розмінування інженерно-саперного батальйону однієї із військових частин.
Загинув військовослужбовець 26 квітня 2025 року поблизу населеного пункту Білокузьминівка, Краматорського району на Донеччині в бою за Україну.
Сьогодні, 28 квітня 2025 року, до рідної домівки повернувся на щиті молодший сержант Скороход Василь Петрович.
Василь Петрович народився у 24.08. 1987 році в смт Вапнярка. Тут промайнуло його дитинство і юність. Навчався у місцевій школі, здобував професію, працював серед своїх земляків. Завжди був відповідальним, щирим, добрим сином свого краю.
Командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу 1 батальйону берегової оборони, призваний на військову службу по мобілізації 12 червня 2024 року Херсонським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки міста Херсон.
21 квітня 2025 року під час стрілецького бою з противником на лівому березі річки Дніпро в районі населеного пункту Нижньодніпровський Херсонської області Василь Петрович загинув смертю хоробрих, до останнього залишаючись вірним присязі та Україні.
На фронті загинув Герой-захисник Єгор Єрмаков із Дашева Гайсинської громади. Земляки зустріли його на щиті 27 квітня. Ігор Єрмаков загинув 17 квітня, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Садки Сумської області.
Перейшов до «небесного війська» командир відділення зенітного ракетного взводу, житель села Гранів Гайсинського району,
сержант Анатолій Маржин. Це сталося 17 квітня.
Анатолій Маржин був сержантом. Народився 15 лютого 1971 року.
На російсько-українській війні загинув Коваленко Василь Володимирович, 03 вересня 1975 року народження, житель села Юрківка Шпиківської громади.
Солдат Коваленко Василь Володимирович служив оператором взводу протитанкових ракетних комплексів 1 СБ однієї із військових частин.
21 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Бологівка Куп'янського району Харківської області наш Герой-захисник загинув.
26 квітня Вінниця прощалася із солдатом-штурмовиком Юрієм Павленчиком.
Успішний спортсмен Юрій Павленчик взяв до рук зброю торік. Виконував бойові завдання у складі 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ на найгарячіших ділянках фронту сходу України. Пів року тому, під час штурмової операції поблизу села Невське Луганської області отримав важкі кульові поранення в живіт, ледве вижив, утім після численних операцій та складної реабілітації знову повернувся у стрій. Загинув воїн 20 квітня внаслідок мінно-вибухової травми, отриманої в районі села Новомихайлівка Донецької області.
Йому навічно залишилося 22 роки.
«Юрій казав, «краще загинути Героєм, ніж спостерігати зі сторони». Він був молодим, вмотивованим, сміливим, готовим за Україну віддати життя, – розповідає батько полеглого воїна Руслан. – Всіма думками та діями рвався на передову, де я вже воював з початком повномасштабного російського вторгнення. Разом нам випала нагода боронити країну в одному взводі. Юрій швидко навчався у мене, як у більш досвідченого воїна, проте брав участь у бойових діях і самостійно. Так було й того трагічного дня, адже на той момент я вже перебував на лікуванні після поранення».
Юрій Павленчик був єдиною дитиною у сім'ї. Він народився 10 липня 2002 року у Вінниці. Закінчив ліцей №29, подавав великі надії у спорті. Успішно займався єдиноборствами, мав масу досягнень. Був чемпіоном Вінницької області з рукопашного бою, кікбоксингу, ушу-саньда. Навіть здобув «срібло» на Кубку України з цього виду спорту.
«На війні Юрій носив символічну нашивку «Ні капітуляції». Він ніколи не здавався, тож і я не буду цього робити. Зараз лікуюся, але збираюся повернутися на фронт… До речі, у Великодень, коли дізнався про загибель сина, мені вручили відзнаку Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест» за оборону Авдіївки. Цю нагороду я присячую синові та покладу до його могили…», – каже батько Героя.
Читайте також, на Вінниччині лунатимуть планові вибухи.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
