Російські атаки на сільськогосподарську інфраструктуру України — це економічна війна, метою якої росіяни вбачають знищення українського сільськогосподарського та експортного потенціалу через окупацію, крадіжки привласнення українського зерна, блокаду портів і удари по повʼязаній з ними інфраструктурі.
До таких висновків дійшли у звіті міжнародної юридичної організації Global Rights Compliance. Звіт створила Мобільна команда правосуддя з питань злочину моріння голодом надає підтримку українському Офісу генпрокурора — допомагає українським слідчим і прокурорам на місцях в умовах війни. Команди об’єднують провідних вітчизняних та міжнародних експертів у галузі міжнародного кримінального права, розслідувань злочинів, пов’язаних з масовими звірствами, та побудови доказової бази, а також надання підтримки жертвам та свідкам.
">Мобільна команда правосуддя з питань злочину моріння голодом (SMJT). Її створили за запитом Офісу генпрокурора України.До повномасштабного вторгнення Росії Україна експортувала близько 12% світової пшениці і відігравала важливу роль у постачанні продовольства та добрив.
Але війна зруйнувала аграрну стабільність, зменшила експорт і погіршила глобальну продовольчу безпеку.
У липні 2022 року ООН, Туреччина, Україна та Росія започаткували Чорноморську зернову ініціативу (BSGI), щоб безпечно вивозити зерно з України. Проте РФ заважала її реалізації, а в липні 2023 року взагалі вийшла з угоди та почала масовано атакувати українську зернову інфраструктуру, особливо порти в Одесі, Рені та Ізмаїлі. Постраждали елеватори, ферми, прикордонні переходи та іноземні торговельні судна.
Після виходу Росії з зернової ініціативи кількість атак різко зросла. Російські війська використовували високоточну зброю навіть там, де не було жодних військових об’єктів.
Шестимісячне розслідування виявило докази, що російські удари були навмисними. Російські посадовці прямо казали про намір підірвати аграрну економіку України. Путін, наприклад, обіцяв замінити український експорт зерна російським, підкресливши тим самим більш широку кампанію економічної війни.
За даними розслідування SMJT, для ударів Росія використовувала високоточну зброю. Серед іншого, під час атаки на Чорноморськ окупанти застосували кілька типів зброї та боєприпасів,
і, ймовірно, до цього залучали підрозділи стратегічного командування. Така скоординована атака вимагала б дозволу від Стратегічного командування ЗС РФ. До того ж використання літаків дальньої авіації у бойових діях потребує відповідного рішення Путіна.
Загалом атаки, які описали у звіті, призвели до пошкодження або знищення понад 101 тисячі м² зерносховищ. Експерти вважають, що ці удари мають ознаки воєнних злочинів і спрямовані не лише на економіку України, а й на її ідентичність, довкілля та глобальну продовольчу безпеку.
Зібрані докази вказують, що російські військові своїми атаками порушили міжнародне гуманітарне право і скоїли воєнні злочини:
- Стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту криміналізує воєнний злочин «навмисне спрямування нападів на цивільні об’єкти, тобто об’єкти, які не є військовими цілями». Ця стаття закріплює принцип розрізнення міжнародного гуманітарного права і зазначає, що напад на цивільні об’єкти ніколи не може бути виправданий військовою необхідністю.">Навмисне спрямування нападів на цивільні об’єкти (стаття 8(2)(b)(ii) Римського статуту);
- Стаття 8(2)(b)(xiii) Статуту забороняє воєнний злочин «знищення або захоплення ворожого майна, якщо тільки таке знищення або захоплення не є настійною вимогою воєнної необхідності». Цей злочин вимагає сукупної наявності кількох елементів. По-перше, злочинець повинен частково або повністю зруйнувати майно, як державне, так і приватне, в тому числі шляхом підпалу або знесення.">Знищення або захоплення майна противника, не виправдане військовою необхідністю (стаття 8(2)(b)(xiii) Римського статуту).
