У Центральній міській лікарні Рівного — велика втрата. На фронті загинув їхній колега, Анатолій Мулярчук, монтажник санітарно-технічних систем та устаткування. У мирному житті — скромний працівник, відповідальний фахівець і добрий товариш. На війні — справжній Воїн. Без перебільшення.Анатолій не шукав слави, але коли прийшла біда — став до зброї. Вчився швидко, діяв впевнено, тримався до останнього. Він не просто пішов боронити країну — він захищав кожного з нас. І тих, з ким працював, і тих, кого ніколи не знав. Захищав, аби ми могли жити, працювати, виховувати дітей і планувати завтра.
Колеги згадують його як людину слова й діла. Працював мовчки, але з душею. Завжди готовий допомогти. Завжди поруч. І навіть коли опинився за сотні кілометрів від рідної лікарні — він був тим, хто тримав стрій.
«Ми вдячні тобі, Анатолію, за все. За мужність. За силу. За вибір, який ти зробив. Твоє ім’я залишиться з нами — не в наказах, а в серцях. І твій подвиг ми не забудемо ніколи», — пише колектив лікарні.
Світла пам’ять. Вічна слава Герою.
