Батько міг від ранку до вечора крутитися в гаражі. Один із двох своїх тракторів склав сам», — згадує донька Наталія.
І жодна весна чи осінь у рідному селі не обходилися без Олега та його «бойових коней».
Та чотири роки тому його трактори стали в гаражі. Вперше — надовго. 2 березня 2022 року наш земляк відклав інструменти — не тому, що закінчив роботу, а тому, що почалася інша. Важливіша. Олег Череватий добровільно взяв до рук зброю, щоб захищати Україну.
Днями в Рогатинську громаду надійшла страшна звістка: старший солдат Олег Череватий загинув унаслідок ворожого обстрілу.
Зі слів рідних довідуємося, що Олег Іванович Череватий народився 15 серпня 1973 року в селі Путятинці. Після закінчення місцевої школи навчався у Рогатинському СПТУ № 35, де здобув фах за покликанням.
У 1991 році проходив строкову військову службу прикордонником на кордоні з Придністров’ям. У 1997 році створив сім’ю. Разом із дружиною у родинному дереві виплекали три молоді гілочки — доньок Наталію, Софію та сина Павла. Дочекався маленького онука.
Працював на підприємствах краю. У 2006 році обраний депутатом Путятинської сільської ради.
Господарював на власній техніці, жив працею. Був добрим господарем: якщо хотів щось мати біля дому, то обов’язково досягав цього.
Але війна змушує земляка відкласти цивільне життя, щоб зберегти людське. Олег Череватий без вагань прийняв для себе важливе рішення — стати до лав ТрО. Перші роки виконував обов’язки кулеметника, згодом — водія автомобільного відділення взводу матеріально-технічного забезпечення. І там, на війні, його знову рятувала техніка. Свої знання і вміння використовував на користь підрозділу й побратимів.
Товариші по зброї згадують, що «після виходу з оточення, чергового поранення і контузії воїн підлікувався у Запоріжжі й повернувся в Гуляйполе, щоб і далі захищати свою країну». За добру службу й оборону Гуляйполя отримав численні відзнаки.
"1 лютого серце захисника зупинила ворожа «машина війни» неподалік населеного пункту Веселий Гай Запорізької області. …У домашньому гаражі Олега Череватого стоїть техніка. Чекає. Наче й досі вірить, що господар знову зайде, прислухається до двигуна, усміхнеться і скаже: «Зараз подивимось». Але не зайде. Не повернеться додому - до старенької мами та рідних людей… Він пішов туди, де вічний спокій. Рогатинська міська рада висловлює щирі співчуття родині, друзям та побратимам загиблого захисника. Розділяємо Ваш смуток і горе. Молимося разом з Вами. Нехай Бог полегшить біль утрати. Назавжди в строю. Вічна пам’ять Герою", - йдеться у дописі Рогатинська міська рада.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram. Завжди цікаві новини!
