6 лютого 2026 року воїн Валерій Ігнатовський загинув поблизу н.п. Іллінівка Краматорського району Донецької області. До останнього подиху він залишався вірним військовій присязі та українському народу.
Народився 20.02. 1978, виховувався у дитячому будинку. Коли хлопчику було 14 років, його всиновив чоловік з Києва. Саме зі столицею України пов’язані найкращі спогади дитинства та юності Валерія. Навчався у Київській школі № 250. Доброта і турбота нового батька, його віра і мудрість дали добрі плоди - Валера гарно вчився, з усіх предметів мав оцінки «відмінно» і «добре».
Після отримання повної середньої освіти юнак вступив до Херсонського морехідного училища. На жаль, через рік навчання довелося залишити (родинні обставини).
За словами знайомих, Валерій з молодого віку був вдумливою, розумною та глибокою людиною. Цікавився психологією та правознавством (останнє захоплення передалося йому від прийомного батька-юриста, який зібрав вдома солідну бібліотеку з даної галузі).
У 1996-1997 роках працював матросом у приватній судноплавній компанії АСК «Укррічфлот», яка займалася перевезенням вантажів. Не дивлячись на «морську романтику», здібний та амбітний юнак мріяв про більше. У вересні 1997 року Валерій став студентом Київської державної академії водного транспорту. У червні 2002 року він успішно завершив навчання та здобув кваліфікацію менеджера-економіста.
Тривалий час чоловік працював у Києві, у відомій компанії-автовиробника «Volvo». Займав посаду завідувача...
