Михайло Феркалюк вважався зниклим безвісти з 5 квітня 2026 року. Весь цей час рідні та близькі сподівалися на диво, проте 11 квітня надія згасла.
У Гвіздецькій селищній раді зазначають, що ця звістка стала ударом для всіх, хто знав Михайла.
«Бувають звістки, які зупиняють час. Буває біль, який неможливо висловити словами, лише мовчазним криком душі. Гвіздецька громада сьогодні плаче разом із родиною Михайла Феркалюка, який повертається додому «на щиті», — йдеться у повідомленні громади.
Михайло Феркалюк народився 30 жовтня 1984 року. Його шлях почався в рідних Кулачківцях. У мирному житті він був знаним майстром, який «ніколи не цурався жодної роботи». Після навчання у місцевих ліцеях працював трактористом, дбаючи про добробут своєї сім'ї.
«Світлий, розсудливий, працьовитий — він був опорою для близьких і добрим порадником для друзів», — згадують земляки.
Військовий шлях Михайла розпочався 8 червня 2025 року, коли він склав присягу на вірність українському народові. Як командир стрілецького відділення (в/ч 7031), він боронив кордони на Сумщині. Життя захисника обірвалося 3 квітня 2026 року під вогнем ворога поблизу села Волфине.
Без батька залишилася маленька донечка Дарина, без чоловіка — дружина Анастасія. У глибокому горі батьки Оксана Михайлівна та Михайло Йосипович, а також брати Володимир та Віктор.
«Михайло пішов у Вічність, залишивши по собі світлий слід і величезну пустку в серцях дружини та маленької донечки, для якої тато назавжди залишиться Героєм із неба», — зазначають у виконкомі селищної ради.
Громада закликає кожного знайти хвилину, щоб віддати шану воїну, який віддав за Україну найцінніше. Про час і дату зустрічі траурного кортежу буде повідомлено додатково.
"Вікна" висловлюють співчуття рідним і побратимам загиблого захисника.