Згідно з цими міжнародними угодами, захист цивільного населення регулюється наступними ключовими правилами:
заборона нападів на цивільні об'єкти: відповідно до Додаткового протоколу I (ст. 51), цивільне населення загалом та окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападів. Удари мають завдаватися виключно по військових об'єктах; заборона залякування (терору): міжнародне гуманітарне право прямо забороняє акти насильства або погрози насильства, головна мета яких – посіяти терор серед цивільного населення; заборона невибіркових ударів: навіть якщо країна-агресор заявляє про цілі у вигляді військово-промислового комплексу (ВПК), атаки балістичними ракетами чи дронами в густонаселених міських районах кваліфікуються як невибіркові удари; відповідальність керівництва: подібні дії кваліфікуються як воєнні злочини. Особи, які віддають накази про такі атаки, та посадовці, що їх анонсують, мають нести за це персональну кримінальну відповідальність. Вчорашній (24 травня, – ред.) масований та комбінований ракетно-дроновий удар по Києву показує: рαшиcτський режим свідомо йде на вбивства українського цивільного населення. Навіть сам себе документує.
Вони не зупиняться. Засідання Радбезу ООН очевидно треба скликати. Це – правильно…
Водночас, коли агресор нехтує всіма нормами та правилами, намагатися його зупинити, просто черговий раз закликаючи його до виконання цих норм – марна справа.
В такому випадку 100 балістичних ракет при супроводження 1000 дронів по Москві набагато ефективніше, ніж всі ці засідання імпотентної Ради безпеки ООН!
