У громади Вінниччини день за днем продовжують надходити жахливі звістки про смерті наших захисників. На цей раз стало відомо про загибель Олександра Пляхова, Миколи Слобуцького, Назара Вітюка, Андрія Іваника, Юрія Кулика, Миколи Луговського та Валерія Парсяка, повідомляє I-VIN.INFO.
Глуховецька громада отримала трагічну звістку про загибель свого земляка, жителя села Пляхова Олександра Гальчинського. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з квітня 2023 року під час боїв за Бахмут. Після проведення необхідних експертиз його офіційно визнано загиблим.
Олександр Вікторович Гальчинський, 1977 року народження, житель села Пляхова вважався зниклим безвісти з 24 квітня 2023 року після виконання бойового завдання поблизу Бахмута на Донеччині. Після передачі та репатріації тіл, а також проведення відповідних експертиз, особу військовослужбовця було встановлено. Олександра Гальчинського офіційно визнано загиблим. Йому було лише 46 років.
Мурафську громаду сколихнула трагічна звістка. Після довгих місяців невідомості підтвердилася загибель жителя села Юхимівка Миколи Григоровича Слобуцького.
Рідні та близькі до останнього сподівалися на добру звістку, однак війна поставила крапку в болісному очікуванні. Відомо, що солдат Микола Слобуцький, 1976 року народження, загинув 19 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Георгіївка на Донеччині.
Шаргородська громада отримала ще одну трагічну звістку з фронту. Під час виконання бойового завдання загинув військовослужбовець Збройних Сил України, житель Шаргорода Назар Анатолійович Вітюк.
Назар Вітюк народився 9 вересня 2000 року. До лав ЗСУ його призвали у листопаді 2025 року. Захисник проходив службу оператором безпілотних літальних апаратів у підрозділі ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Як повідомили у громаді, 12 квітня 2026 року поблизу Костянтинівки Донецької області військовий загинув під час виконання бойового завдання. Життя молодого воїна обірвалося внаслідок влучання ворожого дрона. Назар Вітюк віддав найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і майбутнє України. Йому назавжди залишиться 25 років.
Бершадська громада з глибоким сумом отримала звістку про загибель військовослужбовця Андрія Іваника — мешканця міста Бершаді,
який віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Солдат Андрій Іваник проходив службу на посаді старшого навідника гранатометного відділення взводу вогневої підтримки 12-ї десантно-штурмової роти 3-го десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Відданий військовій присязі та українському народові, він мужньо виконував свій обов’язок на передовій, захищаючи рідну землю від російської агресії.
17 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі селища Новоекономічне Покровського району Донецької області воїн загинув, до останнього залишаючись вірним обов’язку та побратимам.
Немирівська громада знову зазнала непоправної втрати. Стало відомо про загибель військовослужбовця Юрія Кулика, жителя села Зарудинці, який віддав життя, захищаючи Україну від російської агресії.
Юрій Кулик народився 19 квітня 1990 року. Воїн мужньо став на захист Батьківщини та до останнього залишався вірним військовій присязі й своєму обов’язку перед українським народом. Захисник загинув 15 травня 2025 року.
Козятинська громада зі скорботою попрощалася із Захисником України Миколою Миколайовичем Луговським,
який віддав своє життя за свободу та незалежність нашої держави.
Микола Луговський народився 21 жовтня 1970 року в селі Кордишівка. Тут минули його дитячі та юнацькі роки. Після закінчення місцевої школи допомагав батькам по господарству, захоплювався футболом і риболовлею. Зростав у великій родині, де змалку навчився цінувати рідних і піклуватися про близьких.
Строкову військову службу проходив у Львівській області. Після армії працював водієм у Києві, а згодом освоїв чимало будівельних спеціальностей. За словами рідних, був людиною працьовитою та майстровитою — міг власноруч полагодити чи виготовити практично будь-яку річ. Особливе місце в його житті займала родина.
Разом із дружиною Тетяною Володимирівною прожив 12 років. Був турботливим чоловіком, батьком і дідусем. Любив проводити час із дітьми та онукою, допомагав синові опановувати різні ремесла, а завдяки своєму технічному складу розуму підтримував його й у навчанні.
До лав Збройних Сил України Миколу Луговського призвали 6 вересня 2025 року. Про військову службу він говорив небагато, натомість завжди цікавився справами рідних і близьких.
Служив стрільцем третього стрілецького відділення другого стрілецького взводу шостої стрілецької роти другого батальйону територіальної оборони військової частини А7048.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Лиман Краматорського району Донецької області 11 лютого 2026 року військовослужбовець зник безвісти. Згодом його загибель була підтверджена, а тіло Героя ідентифіковано.
Поховали Миколу Луговського на кладовищі в рідному селі Кордишівка.
Болюча звістка сколихнула Хмільницьку громаду. Стало відомо про загибель військовослужбовця Валерія Парсяка, який тривалий час вважався зниклим безвісти. Захисник віддав своє життя за Україну під час бойових дій на Херсонщині.
Ще одна трагічна звістка надійшла до Хмільницької громади. Підтвердилася загибель військовослужбовця Валерія Петровича Парсяка, 1977 року народження, який раніше вважався зниклим безвісти.
Захисник України загинув 26 листопада 2023 року поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області під час виконання бойових завдань із захисту територіальної цілісності та незалежності нашої держави.
Читайте також, більше сотні безпілотників вночі запустили росіяни.
Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.
Фото: зі сторінок громад
