Масована атака українських безпілотників на Москву 18 червня знову привернула увагу до стану російської системи протиповітряної оборони Попри заяви Кремля про її ефективність, експерти вказують на низку проблем, через які українські дрони дедалі частіше досягають цілей на території РФ
Під час атаки було уражено великий нафтопереробний завод, який забезпечує близько 40% потреб Московського регіону в паливі
Також повідомлялося про тимчасове припинення роботи одного з найбільших аеропортів Росії
Російський військовий аналітик та засновник групи Conflict Intelligence Team Руслан Левієв наголошує, що не варто говорити про повний провал ППО.
«Таке враження складається у неспеціалістів, які бачать, як ракета пролітає повз безпілотник, не влучивши в нього», — пояснив він.
За його словами, російські сили ППО перехопили понад 90% дронів однак навіть невелика кількість проривів здатна завдавати значної шкоди.
Левієв підкреслює, що ключова проблема полягає у масштабах атак а не лише в ефективності систем:
«Масові атаки дронів вимагають більше обладнання, ніж будь-яка галузь може забезпечити».
Український авіаційний експерт і колишній офіцер Повітряних сил Анатолій Храпчинський вважає, що успіхи українських безпілотників пов’язані також із технологічними змінами За його словами, російські системи ППО, зокрема «Панцир-С1», були розраховані на інші типи цілей.
«Вони були відкалібровані проти металевих цілей з високим рівнем відбиття радіолокаційного поля, але сучасні дрони часто виготовляються з композитних матеріалів», — зазначив експерт.
Через це частина безпілотників стає менш помітною для радарів а також здатна обходити зони перехоплення завдяки складним маршрутам польоту.
Ще одним фактором експерти називають перерозподіл російських систем ППО на окуповані території України що призвело до ослаблення захисту столиці РФ.
«Передислокація Росії призвела до розпаду колись багатошарової системи протиповітряної оборони», — сказав Храпчинський.
Додатково зазначається дефіцит далекобійних систем С-300 та складнощі з їх відновленням через санкції.
Експерти також підкреслюють, що через великі розміри Росії створити суцільний захисний “купол” неможливо а щільна забудова Москви додатково ускладнює роботу ППО.
Водночас у Кремлі заявляють про ефективність системи захисту та продовження ударів по Україні.
Аналітики додають, що такі атаки мають не лише військовий, а й політичний ефект впливаючи на внутрішню ситуацію в Росії напередодні виборів до Держдуми.
Про це пише видання DW.
Генеральний штаб ЗСУ 20 червня оприлюднив фото наслідків удару по Московському нафтопереробному заводу заявивши про повну зупинку його роботи. За даними військових, внаслідок масштабної атаки українських безпілотників було уражено технологічне обладнання та резервуари з паливом, що призвело до паралічу підприємства.
У ніч на 20 червня Сили оборони України завдали ударів по низці російських військових об'єктів. Серед цілей був міст у районі Генічеська, який окупанти використовують для перекидання техніки та забезпечення своїх військ між окупованим Кримом і південним фронтом.
У російському Таганрозі пошкодили електропідстанцію, яка забезпечувала живлення оборонного підприємства «Атлант-Аеро». Внаслідок цього робота виробничих ліній, пов’язаних із виготовленням безпілотників, була зірвана.
У тимчасово окупованому Криму після нічної атаки спалахнули пожежі на низці енергетичних та інфраструктурних об’єктів. Зокрема, повідомляється про займання на Таврійській ТЕС та газових об’єктах у різних районах півострова.
