Російське керівництво впродовж тривалого часу намагалося захистити внутрішню авдиторію від усвідомлення реальних масштабів війни проти України, замовчуючи випадки ударів по власних регіонах. Проте на тлі інтенсифікації атак розрив між офіційними заявами Кремля та фактичним станом справ стає дедалі очевиднішим для населення країни-агресорки.
Про це повідомляє видання The New York Times.
Інструменти маскування війни та ігнорування внутрішніх криз
Після інцидентів 18 червня глава Кремля звинувачив західні країни у спробах розхитати стабільність всередині російського суспільства за допомогою нальотів безпілотників та руйнування інфраструктурних об'єктів. Водночас посадовець залишив поза увагою паливну кризу, зафіксовану щонайменше у 56 суб'єктах РФ. Лише згодом російський лідер визнав брак пального, заявивши про підготовку «системних рішень» профільними міністерствами задля врегулювання постачання, зокрема для аграрного сектору. [1, 2]
Паралельно з цим центральна влада не ініціювала облаштування цивільних укриттів. Зокрема, у Московській області чиновники оголосили,
що не оприлюднюватимуть координати бомбосховищ та відмовляться від запуску звукових сирен, аргументуючи це відсутністю правового режиму воєнного стану. Практику відключення систем оповіщення впровадили й інші регіони, пояснюючи такі кроки «профілактикою панічних настроїв та травматизму». Це спровокувало обурення серед місцевих жителів, які також почали нарікати на неотримання або серйозні затримки екстрених SMS-повідомлень про загрози.
Фахівці, зокрема соціолінгвістка Олександра Архіпова, зазначають, що медійна вертикаль РФ орієнтована виключно на створення контрольованої картини у телевізійному просторі задля недопущення масштабної паніки. Для цього використовується тактика «нейтралізації» — застосування заплутаного політичного новоязу. Прикладами слугують маркування закритих через санкції магазинів як таких, що «призупинили роботу з технічних причин», або ж опис закриття авіапростору Москви через загрозу БпЛА як «рейсів за домовленістю» чи «технічних затримок». Попри те, що подібна інформаційна асиметрія створює виклики для керівництва держави, вона навряд чи здатна зруйнувати чинну систему контролю.
У разі продовження повітряних ударів офіційний Кремль намагатиметься конвертувати їх у посилення антизахідної риторики та обґрунтування подальшої воєнної ескалації.
Наративи внутрішньої пропаганди Москви
Під час виступу на партійному з'їзді «Єдиної Росії» 28 червня Володимир Путін повторив традиційні пропагандистські тези про нібито «непереможність» окупаційних підрозділів на лінії зіткнення та перманентні загрози з боку колективного Заходу. Диктатор охарактеризував нинішній геополітичний етап як «доленосний» для Росії, висловивши переконання, що країну неможливо подолати військовим шляхом. Окрім цього, очільник РФ звинувачив західні столиці у спробах дестабілізувати внутрішньополітичне поле, а українську сторону — в атаках на цивільну інфраструктуру та проведенні диверсійної діяльності.
