У середу, 8 липня, на Хмельниччині попрощалися з сімома захисниками, які боронили країну від російського окупанта.
До Ярмолинецької громади на щиті повернувся захисник Максим Васильович Курятник. Герой загинув 26 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Андріївка Волноваського району Донецької області.
Як розповіли у громаді, Максим Курятник народився 13 лютого 1982 року у Ярмолинцях. Після закінчення Новосільської загальноосвітньої школи юнак вступив до Хмельницького училища №7, де здобув фах будівельника. Потім продовжив навчання у Кам'янець-Подільському будівельному технікумі. Більше 20 років Максим пропрацював у будівельній справі.
У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, Максим стояв у черзі до військкомату. Хотів бути спецпризначенцем, але був розподілений до роти охорони. Потім виконував завдання у мобільній вогневій групі.
У березні 2025 року захисника перевели в бойову частину, де він разом із побратимами виконував бойові завдання на Курахівському напрямку.
«З рідними спілкувався телефоном.
А дружину Оксану попереджав, що невдовзі буде виїзд на бойове завдання і тому деякий час не зможе телефонувати. Дату останньої розмови вона запам'ятала до хвилини – 23 березня 2025 року о 21:29. У тій розмові попередив, що на світанку наступного дня виїжджатиме на позиції. Привітав пані Оксану з днем народження, який вона відзначає 24 березня, як завжди, сказав, що дуже кохає і мріє про швидку зустріч. А ще попросив, щоб не хвилювалася, бо зв'язку може не бути близько місяця. У чеканні минали дні, але звістки не було. Спілкувались рідні із командуванням, пересвідчились, що Максим перебуває на бойовому завданні. А 1 травня 2025 року дружині на роботу привезли сповіщення, що Максим наразі знаходиться у статусі зниклого безвісти», - розповідають у громаді.
ДНК-експертиза 1 липня 2026 року підтвердила, що Максим Курятник загинув.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі у Новому Селі. Йому навіки залишиться 43…
Максим Курятник. Фото: Ярмолинецької громади
Славутська громада 8 липня провела у засвіти захисника Олександра Антоновича Степанюка. Серце воїна навіки зупинилося 5 липня 2026 року.
Як розповілиу Славутській міській раді, Олександр Степанюк народився 18 вересня 1976 року в селі Плоска Славутського району. Закінчив Мирутинську загальноосвітню школу. У 2000 році одружився та переїхав до Славути. У цивільному житті працював на різних місцевих підприємствах, у лісовому господарстві та на хлібозаводі.
У лютому 2023 року Олександр долучився до війська. Службу проходив у військовій частині № 4886 у званні молодшого сержанта. Боронив країну на Запорізькому напрямку в районах населених пунктів Малі Щербаки та Пологи. Також виконував бойові завдання на Покровському напрямку, зокрема поблизу Часового Яру та Семенівки.
Вічний спочинок Олександр Степанюк знайшов у Славуті на «Новому кладовищі». Захиснику навіки залишиться 49…
Олександр Степанюк. Фото: Славутської міської ради
Дунаєвецька громада провела в останню земну дорогу захисника Богдана Миколайовича Чеховського. Герой загинув 27 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Водяне Донецької області.
Як розповіли у громаді, Богдан Чеховський народився 6 червня 1991 року в селі Рахнівка.
Після закінчення місцевої школи захисник працював охоронцем у різних містах країни.
Коли почалася повномасштабна війна, Богдан долучився до добровольчого формування територіальної оборони в Умані. У вересні 2022 року захисник був призваний до лав Збройних сил України. Воїн був старшим стрільцем десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти батальйону морської піхоти.
Нещодавно результати ДНК-експертизи підтвердили загибель Богдана Чеховського.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі рідного села Рахнівка. Воїну навіки залишиться 31…
Богдан Чеховський. Фото: Дунаєвецької громади
Шепетівська громада 8 липня попрощалася із захисником Ярославом Вітвіцьким Серце воїна навіки зупинилося 23 червня 2026 року у Німеччині, де він проходив лікування після важкого поранення.
Якрозповіли у Шепетівській міській раді, Ярослав Людвигович Вітвіцький народився 27 жовтня 1996 року в Шепетівці. До першого класу хлопець пішов до Шепетівського навчально-виховного комплексу №3, а пізніше продовжив навчання у Шепетівській школі-пансіоні. Після здобуття середньої освіти закінчив Шепетівський професійний ліцей,
де опанував професію електрика.
У 2016 році Ярослав підписав контракт. Захисник виконував бойові завдання у Станиці Луганській. Після завершення контракту повернувся до цивільного життя.
У 2021 році чоловік знову повернувся до військової справи. Під час повномасштабного вторгнення захисник втратив на війні свого старшого брата Михайла. Ярослав Вітвіцький продовжив боронити країну вже за двох.
У 2023 році захисник одружився з коханою Аліною. В подружжя народився син Еміль, якому зараз півтора року.
На війні боєць виконував обов'язки водія-електрика, а згодом опанував спеціальність оператора БПЛА. На початку травня 2026 року під час виконання бойового завдання Ярослав отримав термічні ураження та 78 відсотків опіків тіла. Спочатку лікування проходив у шпиталях Харкова та Києва, а згодом у спеціалізованому опіковому центрі в місті Дортмунд (Німеччина).
Вічний спочинок захисник знайшов на Алеї Героїв міського кладовища. Йому назавжди залишиться 29…
Ярослав Вітвіцький. Фото: Шепетівської міської ради
Білогірська громада у середу, 8 липня, провела до місця останнього спочинку захисника
Володимира Володимировича Холода. Серце воїна навіки зупинилося 26 червня 2026 року в Головному військово-медичному клінічному центрі в Києві, де Володимир проходив лікування після поранення.
Як розповіли у Білогірській селищній раді, Володимир проживав у селі Калинове. У квітні 2025 року чоловік долучився до війська. Службу проходив у Державній прикордонній службі на посаді стрільця першого відділення 11-го прикордонного загону.
Захисник боронив країну на Харківщині. Під час виконання одного з бойових завдань Володимир отримав поранення. На жаль, лікарям не вдалося врятувати життя захисника…
Поховали Володимира Холода на кладовищі села Калинове. Воїну навіки залишиться 45…
Володимир Холод. Фото: Білогрської селищної ради
Скорботним днем 8 липня стало і для Старокостянтинівської громади: тут попрощалися із захисником Володимиром Васильовичем Богачем.
Як розповіли у громаді, Герой загинув 2 травня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новомихайлівка Покровського району Донецької області.
Вічний спочинок захисник знайшов на кладовищі села Хижники. Воїну навіки залишиться 57…
Володимир Богач. Фото: Старокостянтинівської громади
Полонська громада цього дня провела до місця останнього спочинку захисника Тімура Миколайовича Ванькевича, який з вересня 2025 року вважався зниклим безвісти.
Якрозповів міський голова, Герой загинув 11 вересня 2025 року під час виконання бойового завдання, пов'язаного із захистом України.
Вічний спочинок Тімур Ванькевич знайшов на Алеї Героїв, що на Новому кладовищі. Герою навіки залишиться 22…
Тімур Ванькевич. Фото: facebook.com/franykskrymskiy
Читайте також: У Хмельницькому попрощалися з воїнами Олександром Захаркевичем та Євгеном Белезюком
