На Запорізькому напрямку російський військовий вдруге опинився в полоні після невдалої спроби штурму поблизу Малої Токмачки. Йдеться про Артема Калініченка, якого після першого обміну практично одразу повернули на фронт.
За його словами, рішення про відправку на передову часто ухвалювалися формально, а реальні обставини не мали значення.
Читайте також: Російські війська на Запорізькому напрямку вперто атакують біля Гуляйполя: де вони просунулися - ISW «Ми там взагалі жереб тягнули… Я витягнув довгу паличку, але все одно сказали збирати речі — їдеш», — розповів він.
Історія Калініченка почалася ще в Нальчику, де він опинився під тиском силовиків після інциденту з наркотиками. За його словами, кримінальної відповідальності вдалося уникнути лише за умови підписання контракту з армією РФ. Йому обіцяли безпечну службу та роботу в тилу, однак реальність виявилася зовсім іншою.
«Мені прямо казали: є вихід — підписати контракт… мовляв, рік пройде непомітно і все буде добре», — зазначив він.
Під час чергового штурму ситуація швидко вийшла з-під контролю: колона зазнала втрат ще на підході,
а позиції опинилися під щільним мінометним вогнем і атаками дронів. За словами військового, відступ був фактично неможливим через відкриту місцевість, яку контролювали українські сили. У паніці він кинувся вперед і сховався у вирві від зруйнованої будівлі, де отримав численні поранення.
Перебуваючи у важкому стані, Калініченко зумів вибратися з укриття і кілька десятків хвилин наважувався рухатися далі. Його головною метою було знайти воду та будь-яке безпечне місце. Зрештою він дістався напівзруйнованого будинку, де спробував перепочити, але саме там його виявив український військовий.
Контакт із бійцем ЗСУ став для нього переломним моментом: замість продовження бою він отримав шанс вижити.
«Він запитав: “Жити хочеш?” — я відповів: “Так”», — згадує Калініченко.
Після двох місяців у полоні його включили до списків на обмін, однак повернення не означало завершення служби. Уже за десять днів його знову змусили готуватися до відправки на фронт. Попри формальні процедури, військовий усвідомлював, що фактично опинився в замкненому циклі, де шанс уникнути повторного бою майже відсутній.
