За перші шість місяців 2026 року війна в Україні завдала цивільному населенню найтяжчих втрат за останні роки. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що кількість підтверджених жертв серед мирних мешканців зросла на 37% порівняно з аналогічним періодом 2025 року та на 114% проти 2024-го. Звіт ЮНІСЕФ про гуманітарну ситуацію №61 фіксує загибель 1 396 людей і поранення 7 978, серед яких 40 загиблих і 472 поранені дитини лише за перше півріччя.
Червень став переломним місяцем. Тоді через обстріли з боку РФ загинули щонайменше 293 цивільні особи, а 1 990 отримали поранення — найвищий місячний показник від квітня 2022 року. Того ж місяця зафіксовано найбільшу кількість дитячих жертв за весь 2026 рік: семеро дітей загинули та 116 отримали поранення, що на 40% більше, ніж у травні. Далекобійна зброя спричинила 45% усіх жертв серед цивільних у червні, вражаючи родини далеко від лінії фронту — у таких містах, як Київ і Дніпро. Ближче до фронту втрати від дронів малої дальності сягнули найвищого місячного рівня від 24 лютого 2022 року. Від початку повномасштабного вторгнення в країні загинули 803 дитини,
а 2 960 дістали поранення.
Як війна змінює дитинствоДослідження, проведене в березні серед 223 батьків, що виховують трьох або більше дітей, окреслило масштаб психологічного тиску на родини. Високий рівень стресу відзначили 58% опитаних, виснаження — 49%, і ці стани прямо пов’язані з наслідками зими. Головними викликами люди назвали фінансову скруту (80%), відключення електроенергії (65%) і питання безпеки (33%). Про часті порушення звичного розпорядку дня дітей повідомили 70% батьків, 58% помітили труднощі з навчанням, а 47% — раптові зміни настрою, емоцій чи поведінки. Найчастіше йшлося про підвищену тривожність, порушення сну, дратівливість і проблеми з концентрацією. Родини, що виховують дітей з інвалідністю, потерпали непропорційно більше.
Окреме опитування 505 батьків і опікунів, які нещодавно евакуювалися з прифронтових територій, провели у травні-червні. Прямі загрози безпеці дітей назвали головною причиною виїзду 82% респондентів. Про втрату доступу до освіти, медичної та психосоціальної допомоги повідомили 35%, а 28% указали на неприйнятні умови життя для дітей.
Перед евакуацією родини покладалися на інформацію із соціальних мереж (52%), від родичів і друзів (34%) та місцевої влади (31%). Гарантоване житло (77%) і фінансова допомога (61%) стали найпотужнішими стимулами до переїзду.
Вода, тепло і зруйнована інфраструктураСектор водопостачання, санітарії та опалення України увійшов у 2026 рік із найвищим рівнем потреб за весь час повномасштабної війни. За оцінками П’ятої оцінки завданих збитків і потреб, шкода водопостачанню та санітарії сягнула 7,8 мільярда доларів — на 55% більше, ніж 2024 року. Ці виклики посилюються збитками енергетичному сектору майже на 25 мільярдів доларів. Атаки на енергетичну інфраструктуру між груднем 2024-го та листопадом 2025 року зросли на 163%, а оцінка 43 підприємств, що обслуговують 11,2 мільйона людей, показала: 85% з них бракувало достатнього резервного живлення.
ЮНІСЕФ підтримав 29 підприємств централізованого теплопостачання у десяти регіонах, забезпечивши ремонт систем опалення та постачання генераторів, мобільних і стаціонарних котлів, насосів і теплообмінників. Від покращеного опалення виграли 2 670 044 особи — показник,
що перевищив початкові плани через масштаб пошкоджень інфраструктури. Підвезення води тривало у Херсоні, Харкові, Дніпрі та на Донеччині, де бойові дії унеможливлюють відновлення інфраструктури.
Від початку січня ЮНІСЕФ забезпечив доступ до безпечної води та санітарії для 3 574 795 людей у 84 громадах. Це стало можливим завдяки ремонту й відновленню мереж спільно з 88 водопостачальними підприємствами у 16 регіонах. Коли повторні удари безпілотників по Головній насосній станції «Інфоксводоканалу» поставили під загрозу водопостачання понад мільйона мешканців Одеси, організація відреагувала завчасно розміщеною бутильованою водою, гігієнічними наборами, децентралізованими свердловинами в Чорноморську та Південному й підвезенням води.
Читайте також:
Отримати виплату за житло ще не означає повернутися в безпечний дім Освіта під тиском холоду і темрявиІнтенсивні атаки на критичну інфраструктуру на початку 2026 року відкинули назад здобутки очного навчання. Перебої з опаленням та електропостачанням під час суворої зими, коли температура опускалася до –20°C, залишили багато закладів освіти без змоги підтримувати очне навчання.
Школи змушено перейшли на дистанційний формат, а зимові канікули подовжили до лютого. Аналіз Освітнього кластера оцінив, що відключення світла й тепла зірвали 66% навчального часу між серединою січня та серединою лютого.
Дані Кластерного обстеження з багатьма показниками виявили найнижчі показники відвідуваності на рівні дошкільної освіти — лише 48% дітей віком від 36 до 59 місяців ходять до садочка. Відвідуваність суттєво різниться за регіонами: від 69% на заході до всього 19% на сході.
Попри це, безпечне очне раннє навчання за моделлю «2×2» охопило 9 902 малюків у 149 локаціях. Заняття надолуження, організовані через 162 центри підтримки навчання учнів і 30 цифрових навчальних центрів, підтримали 56 133 дитини. Покращення результатів навчання після участі в таких заняттях продемонстрували 86% оцінених дітей. ЮНІСЕФ також відремонтував 22 школи й дитячі садки в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Дніпропетровській, Тернопільській, Вінницькій областях і Києві, відновивши безпечні умови для 8 576 дітей.
Захист дітей і мінна небезпекаПосилення бойових дій на лінії фронту та удари по цивільній інфраструктурі загострили ризики для дітей по всій Україні.
Щонайменше 164 000 людей залишили прифронтові території у першому кварталі року. ЮНІСЕФ забезпечив доступ до послуг ведення випадків через мережу з 40 стаціонарних хабів захисту дітей і 70 мобільних мультидисциплінарних команд у восьми регіонах, охопивши інтегрованими послугами 15 318 вразливих дітей.
За даними Служби ООН з питань протимінної діяльності, 139 000 квадратних кілометрів території, або 25% України, потенційно забруднені вибухонебезпечними предметами. Заходами з профілактики мінної небезпеки організація охопила 123 770 людей, зокрема 52 446 дітей. У межах Міжнародного дня обізнаності про мінну небезпеку з 20 березня до 15 квітня активності досягли 2,3 мільйона людей через телебачення, радіо й соціальні мережі. Оцінювання навчання, яке пройшли 87 571 дитина віком від 6 до 17 років, показало зростання частки правильних відповідей із 48% до занять до 69% після них.
Психічне здоров’я і фінансова допомогаОцінка потреб у сфері психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, проведена спільно з International Medical Corps у семи прифронтових регіонах,
окреслила глибину психологічного впливу війни. Майже кожен третій серед людей віком від двох років демонстрував ознаки психологічного дистресу, а 70% підлітків і дорослих повідомили щонайменше про один симптом психічного розладу впродовж двох тижнів перед опитуванням. Упродовж звітного періоду 227 784 дитини, підлітки й опікуни отримали очні послуги психосоціальної підтримки через інтегровані програми, дружні до дітей простори та мобільні команди.
За перші шість місяців 2026 року ЮНІСЕФ надав грошову допомогу 37 469 родинам, підтримавши 94 350 людей, серед яких 53 435 дітей. Багатоцільова грошова допомога охопила 5 622 родини, що постраждали від раптових потрясінь, пов’язаних з конфліктом. Екстрену допомогу для захисту отримали 578 родин, де член сім’ї загинув або дістав поранення внаслідок застосування вибухової зброї, — кожна родина отримала 16 700 гривень. Національний рівень бідності подвоївся від початку повномасштабної війни, і за оцінками 42% населення живуть у монетарній бідності.
Читайте також:
Бідність в Україні 2026 охопила більшість родин у 13 регіонах The post Втричі більше жертв серед цивільних в Україні за перше півріччя 2026 року appeared first on Humanitarian Media Hub.
