Внаслідок чергової російської атаки на Київ кількість жертв зросла до 12 осіб. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко вранці 20 серпня, зазначивши, що серед загиблих семеро осіб — мешканці Солом’янського району столиці.
День жалоби та наслідки обстрілу у КиєвіПізніше стало відомо, що ще один із постраждалих помер у лікарні, що збільшило загальну кількість загиблих до 12. До цього повідомлялося про 33 поранених, які отримали травми внаслідок обстрілу різного ступеня тяжкості. Влада Києва оголосила на 21 серпня день жалоби: на комунальних установах та рекомендовано на всіх будівлях столиці будуть приспущені державні прапори, а всі розважальні заходи скасовано.
Рятувальні служби продовжують ліквідацію наслідків удару в Солом’янському, Святошинському та Дарницькому районах столиці. Раніше ДСНС повідомляла про шістьох загиблих, але згодом ця цифра збільшилася у зв’язку з новими жертвами та уточненнями інформації.
Обстріли, кваліфікація та геноцидні діїРосійська федерація регулярно атакує українські міста, застосовуючи різні види озброєння, серед яких ударні безпілотники,
крилаті та балістичні ракети, кориговані авіабомби та реактивні системи залпового вогню. Ці удари переважно спрямовані по цивільній інфраструктурі та житлових районах, що призводить до масових жертв серед мирного населення.
Українські посадовці та міжнародні організації кваліфікують такі дії як воєнні злочини та вказують на їхній цілеспрямований характер. Зокрема, обстріли об’єктів життєзабезпечення та медичних закладів розглядають як свідчення геноцидних дій проти українського народу, спрямованих на позбавлення людей елементарних умов для життя.
«Ліквідація наслідків атаки в Солом’янському, Святошинському та Дарницькому районах столиці триває», – додав Кличко.
Серед ознак геноциду, які фіксуються в діях російської федерації, експерти відзначають публічні заклики до знищення українців, цілеспрямоване руйнування інфраструктури, переслідування людей із проукраїнською позицією на окупованих територіях, депортацію дітей, а також спроби знищення культурної спадщини та зміни ідентичності населення.
Згідно з Конвенцією ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, до ознак цього злочину належать вбивство членів певної групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, навмисне створення нестерпних умов життя, а також насильницька передача дітей та підбурювання до таких дій. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати та карати за акти геноциду у будь-який час.
Попри численні докази, керівництво росії заперечує цілеспрямовані удари по цивільній інфраструктурі України, але факти масових жертв та руйнувань залишаються незаперечними.
