Українська кампанія далекобійних ударів дедалі відчутніше впливає на російську економіку, вражаючи нафтопереробку, логістику, електронну комерцію, банки, аграрний експорт та авіацію.
Як пише The Wall Street Journal, загальна економіка росії вже сповільнюється, а накопичувальний ефект від атак створює додатковий тиск на бізнес і внутрішній ринок.
Найбільш болісними залишаються удари по нафтопереробних заводах. За даними Energy Aspects, у серпні російські НПЗ переробляли близько 3,8 млн барелів нафти на добу проти приблизно 5 млн роком раніше. Це спричинило дефіцит пального, обмеження поставок і змусило москву імпортувати бензин навіть із таких країн, як Індія, а також послаблювати стандарти якості та вводити обмеження на експорт дизеля.
Ціни на пальне додатково ускладнюють боротьбу російського Центробанку з інфляцією, яка залишається вищою за офіційну ціль.
Серйозні втрати зазнав і сектор електронної комерції. Від липня Україна, за даними WSJ, здійснила понад 30 атак на логістичні центри Wildberries і Ozon. Частина складів зазнала масштабних пожеж, що вдарило не лише по самим компаніям,
а й по тисячах сторонніх продавців.
Data Insight оцінює прямі збитки інфраструктурі та товарам у понад $10 млрд, а потенційно втрачені продажі протягом наступних 12 місяців — щонайменше у $12 млрд.
путін уже визнавав економічний ефект українських ударів, оцінюючи загальні втрати приблизно в 1% ВВП, тобто близько $25 млрд, хоча й називав їх «некритичними».
Проблеми електронної комерції почали тиснути й на банківський сектор. Особливо це стосується ВТБ, який активно кредитував Wildberries і її постачальників. За оцінками аналітиків, борг компанії перед ВТБ може становити $6–7 млрд. На тлі цих ризиків акції банку впали більш ніж на 25% від початку року та наприкінці серпня оновили історичний мінімум.
Окремо зростає схильність росіян зберігати гроші готівкою. У другому кварталі фізособи вперше за тривалий час більше знімали коштів із банків, ніж вносили. Центробанк пов’язував це, зокрема, зі збоями в онлайн-платежах через відключення мобільного інтернету.
Ще один чутливий напрямок — сільське господарство. Від липня Україна фактично перекрила основний коридор для експорту російської пшениці,
ячменю та інших культур серією ударів по терміналах і вантажних суднах у Чорному та Азовському морях.
За даними «СовЕкон», експорт російської пшениці у серпні скоротився більш ніж на 50% у річному вимірі та впав до найнижчого рівня з 2010 року. Це створило надлишок зерна всередині країни та обвалило внутрішні ціни для фермерів навіть на тлі високих світових котирувань.
Губернатор Ростовської області наприкінці серпня оголосив надзвичайний стан через проблеми в агросекторі. Керівник «СовЕкон» Андрій Сізов назвав ситуацію безпрецедентною та прогнозує хвилю банкрутств у найближчі місяці.
В авіації удари та загроза дронів спричиняють регулярні закриття аеропортів. За даними Osprey Flight Solutions, у серпні російські аеропорти тимчасово припиняли роботу 993 рази — приблизно вп’ятеро частіше, ніж пів року тому.
Це призводить до затримок, скасувань рейсів, зростання страхових ризиків і додаткових витрат для авіакомпаній.
У сукупності ці удари не руйнують російську економіку миттєво, але системно підвищують собівартість війни, порушують логістику, тиснуть на банки та бізнес і змушують державу витрачати дедалі більше ресурсів на компенсацію наслідків.
