Межа Дніпропетровщини та Донеччини, яка веде в бік вже окупованого російськими військами Покровська – пам'ятне місце у контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Таким його зробили люди, які роками зупинялися біля стели «Донецька область» і залишали підписи, наклейки та прапори. У якому стані стела у вересні 2026 року, побачили журналісти проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії, – сюди зараз складно дістатися через відносну близькість до лінії бойового зіткнення, що пролягає вже за 12-15 кілометрів.
Перед сутінками військовий «хамві» мчить на одну з позицій 152-ї окремої єгерської бригади ЗСУ. Без сьогоднішньої поїздки робота одного з розрахунків наземних роботизованих комплексів встане на паузу – попереднього робота вдень уразив російський FPV-дрон.
Військовий позашляховик поспішає на позицію підрозділу, щоб доставити припасиУ Донбас Реалії дещо інша мета – вона вимагає короткої зупинки дорогою на межі Донеччини та Дніпропетровщини. Поки військові займатимуться логістикою, ми можемо поглянути, чи вплинули бої та наближення лінії фронту на стелу «Донецька область».
Стела «Донецька область» у середині вересня 2026 рокуУ минулому на цьому місці було людно – тут зустрічалися і військові, і цивільні, робили фото на пам’ять. Тепер лише періодично пролітають дрони. А от будь-які авто – рідкість.
Тут можна довго роздивлятись наліпки, залишені цивільними і військовимиСтела «Донецька область» у напрямку Покровська, насправді, історичне місце для цієї війни. З огляду на те, скільки людей сюди приїжджало з різних підрозділів, залишали свої підписи або щось на згадку про те, що тут точиться війна із Росією. Зараз місце вже трохи закинуте, але ціле.
18 травня 2026 року проєкт DeepState на своїй мапі позначив Покровськ як повністю окупований. Генштаб ЗСУ чи підрозділи, які відповідали за оборону міста, офіційно не коментували це оновлення і не робили заяв щодо відходу українських сил.
Сітки від дронів тут навісили ще тоді, коли трасою активно їздили автівкиПрапори, на які вже вплинув час і сонце, наклейки та інші сліди минулого показують – хто в різні періоди зупинявся чи воював у цьому районі.
На прапорах помітний вплив часу – їхній колір вигорів на сонці
Нині це місце знелюднене, але досі має значення. І саме тому на нього націлилися російські військові, каже командир батальйону безпілотних систем «11:11» 152-ї ОЄБр. Він представився лише на ім'я – Олег
Один із прапорів біля стели – із символікою центру спецоперацій «Альфа» СБУ«Для них (Росії – ред.) – це політична історія. Те, що вони дійдуть до стели, переваги у війні їм не дасть. Чому хочуть – для того, щоб показати, що вони «красуни», і зайняли, взяли Донецьку область. Наша задача – перед цим є іще нормальна ділянка місцевості, кілька сіл, які ми маємо захистити і не допустити їхній прорив», – каже комбат «11:11».
До лінії фронту від стели – 12-15 кілометрівЯк пояснює офіцер, 152-га бригада стримує противника в районі Сергіївки – це одне з останніх сіл перед адміністративним кордоном між Донеччиною та Дніпропетровщиною. Підрозділ тут воює вже понад рік.
«Мій батальйон за останній рік і один місяць тут знищив
