У Києві зросла кількість жертв російської атаки безпілотниками, яка відбулася 23 вересня. Унаслідок влучань ударних БпЛА та падіння уламків загинули двоє людей. Ще щонайменше 36 мешканців столиці отримали поранення різного ступеня тяжкості.
За попередніми даними, загиблі перебували в Дарницькому та Солом’янському районах Києва. Інформація про постраждалих надходила з кількох районів міста, де були зафіксовані влучання, руйнування та займання. Кількість жертв і травмованих може змінюватися, оскільки рятувальники, медики та правоохоронці продовжують працювати на місцях ударів.
Наслідки атаки у районах КиєваНайбільше постраждалих зафіксували у Солом’янському районі столиці — там травмувалися 20 людей. У Голосіївському районі відомо про сімох поранених, у Дарницькому — про п’ятьох, а у Святошинському районі допомога знадобилася ще чотирьом мешканцям.
Російські війська застосовували безпілотники проти Києва не лише вночі, а й уранці та вдень. Повітряна атака тривала протягом кількох годин, через що в різних частинах міста періодично виникала загроза нових ударів.
Мешканців закликали не залишати укриття до завершення небезпеки та не наближатися до місць падіння уламків.
Унаслідок атаки пошкоджено цивільні об’єкти. Серед них — автозаправна станція, будівля бізнес-центру, офісне приміщення, об’єкт фармацевтичного підприємства, будівля колишнього ринку та приміщення неподалік вокзалу. Частина споруд зазнала значних руйнувань, у деяких будівлях вибито вікна, пошкоджено фасади та внутрішні конструкції.
На кількох локаціях після влучань спалахнули пожежі. Вогонь охопив окремі приміщення та майно, розташоване поруч. Рятувальники локалізовували займання, проводили обстеження пошкоджених будівель і перевіряли, чи не залишилися під завалами люди.
Також пошкоджено автомобілі, припарковані поблизу місць ударів. У транспортних засобах вибито скло, деформовано кузови та пошкоджено інші елементи. Фахівці документують наслідки атаки, а власники майна звертаються до відповідних служб для фіксації збитків.
Росія застосовує повторні удари по тих самих об’єктахОкрему небезпеку під час атаки становили повторні удари по одних і тих самих об’єктах.
Після першого влучання на місце прибувають рятувальники, медики, поліцейські та комунальні працівники. Саме в цей момент повторний удар може призвести до нових жертв серед цивільних і службовців, які надають допомогу постраждалим.
Тактика повторних атак ускладнює проведення рятувальних робіт і збільшує ризики для людей, які опинилися в зоні ураження. Через це після першого вибуху не можна одразу виходити на вулицю, підходити до пошкоджених будівель або намагатися самостійно оцінити масштаби руйнувань. Навіть після завершення основної атаки загроза може зберігатися через уламки безпілотників, пошкоджені конструкції, пожежі та можливі нові удари.
Міські служби працюють у посиленому режимі. Рятувальники ліквідовують наслідки пожеж, медики надають допомогу пораненим, а правоохоронці обмежують доступ до небезпечних ділянок. На місцях також збирають докази, фотографують пошкодження та встановлюють обставини кожного влучання.
Для мешканців столиці важливо дотримуватися правил безпеки під час повітряної тривоги. Якщо поблизу немає укриття, необхідно скористатися правилом двох стін,
відійти від вікон і не перебувати на відкритому просторі. Після вибухів не слід торкатися уламків безпілотників, бо вони можуть бути небезпечними або містити нерозірвані елементи.
Правоохоронці розслідують атаку як воєнний злочинПравоохоронці кваліфікують дії російських військових як черговий воєнний злочин, що призвів до загибелі та травмування цивільних мешканців Києва. Розслідування проводиться за статтею 438 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за порушення законів і звичаїв війни.
Слідчі фіксують місця влучань, вилучають уламки, опитують очевидців і встановлюють розмір завданої шкоди. Усі зібрані матеріали можуть бути використані для доведення характеру атак, їхньої цілеспрямованості та наслідків для цивільного населення.
Атака 23 вересня вкотре продемонструвала, що російські удари по Києву становлять безпосередню загрозу для мирних мешканців. Під прицілом опиняються не лише енергетичні чи військові об’єкти, а й офісні приміщення, підприємства, автозаправні станції, транспортна інфраструктура та інші цивільні об’єкти.
Остаточна кількість загиблих і постраждалих може бути уточнена після завершення пошуково-рятувальних робіт. Водночас міські служби продовжують усувати наслідки обстрілу, а правоохоронці документують черговий злочин російської армії проти цивільного населення столиці.
Важливо: у разі оголошення повітряної тривоги мешканцям Києва слід негайно пройти до укриття та залишатися там до офіційного повідомлення про відбій. Необхідно також уникати місць падіння уламків, не поширювати фото й відео роботи сил протиповітряної оборони та повідомляти екстрені служби про пожежі, руйнування і поранених.
