Росія, ймовірно, розпочала новий етап масованої кампанії ударів по українській енергетиці перед опалювальним сезоном. Цього разу Москва може намагатися не просто завдати загальних збитків енергосистемі, а системно порушити постачання електроенергії до Києва, ускладнити роботу атомної генерації та бити по промислових регіонах України
Таку оцінку наводить американський Інститут вивчення війни після масштабної комбінованої атаки РФ у ніч проти 30 вересня. Саме енергетичну інфраструктуру Києва та області аналітики називають одним із головних напрямків удару.
У своєму звіті ISWзазначає, що Росія застосувала велику кількість ударних безпілотників та ракет, а атака стала однією з найбільших проти української енергетичної системи за останні місяці. Аналітики пов’язують це з підготовкою Кремля до нової зимової кампанії тиску на Україну.
За даними української сторони, в ніч проти 30 вересня Росія застосувала майже 190 ударних безпілотників і балістичні ракети а основний удар припав на Київ та область.
Після атаки в Київському регіоні були зафіксовані пошкодження енергетичних об’єктів.
Зокрема, у матеріалі йдеться про пошкодження Трипільської ТЕС після чого енергетикам довелося застосовувати аварійні відключення.
Водночас російське Міноборони заявляло про удари по Київській ГЕС, енергетичних підстанціях та об’єктах накопичення електроенергії. Ці заяви походять із російської сторони і не означають незалежного підтвердження результативності всіх заявлених ударів.
У чому полягає нова тактикаЗа оцінкою ISW, нинішня кампанія може відрізнятися від попередніх зимових атак тим, що Росія прагнутиме системніше бити по конкретних елементах енергосистеми а не лише створювати масштабні пошкодження окремими хвилями.
У матеріалі виділяються три можливі напрямки такого тиску: спроби ускладнити видачу потужності українських АЕС у загальну мережу, порушити зовнішнє електропостачання Києва та завдати максимальної шкоди енергетичній інфраструктурі промислових регіонів на сході країни.
Це не означає, що Росія здатна гарантовано реалізувати такий сценарій. Йдеться саме про оцінку намірів і характеру російської кампанії, зроблену аналітиками на основі вибору цілей та структури останніх ударів.
Особливої уваги привертає Київ. Столиця споживає значні обсяги електроенергії й залежить не лише від місцевої генерації, а й від передачі струму з інших регіонів. Тому удари одночасно по генерації, підстанціях та високовольтних лініях можуть створювати складнішу ситуацію, ніж пошкодження одного окремого енергооб’єкта.
Саме тому формулювання про спробу «відрізати Київ» стосується насамперед можливого порушення зовнішніх каналів живлення столиці а не буквального й гарантованого повного відключення міста від електроенергії.
Росія розширює перелік цілейОстанні російські атаки вже не обмежуються традиційними ударами по ТЕС, підстанціях чи високовольтних мережах.
Наприкінці вересня ISW окремо звертав увагу, що РФ значно активізувала удари по дата-центрах та телекомунікаційній інфраструктурі України За оцінкою інституту, метою може бути порушення роботи не лише інтернету, а й банківських сервісів, платіжних систем, бізнесу, державних електронних послуг і частини військової інфраструктури.
Таким чином Москва потенційно намагається тиснути одразу на кілька критичних систем — електроенергію,
зв’язок, цифрову інфраструктуру та логістику.
У вересні Росія також посилила удари по автозаправних станціях та паливній інфраструктурі. ISW фіксував, що лише одна з атак на об’єкти «Укрнафти» у Києві стала вже шостим ударом по інфраструктурі компанії за кілька тижнів.
Під загрозою — опалювальний сезонОсобливе значення нинішньої кампанії має через наближення холодів.
У матеріалі зазначається, що українські посадовці вже попереджають про складний опалювальний сезон. Міністр економіки Олександр Кравченко, зокрема, говорив, що зима може стати однією з найважчих за весь час повномасштабної війни через інтенсивність російських атак.
Основна проблема полягає не лише у фізичному руйнуванні енергетичних об’єктів. Росія намагається змушувати Україну постійно витрачати дефіцитні ракети ППО, ремонтувати трансформатори, підстанції та генерацію, а також створювати необхідність у резервних схемах живлення.
При повторних ударах по вже пошкоджених об’єктах ремонт може тривати довше, оскільки запас великих трансформаторів та іншого спеціалізованого обладнання обмежений.
Україна готується до нової хвилі атакУкраїнська влада ще до останніх масованих обстрілів готувалася до складного зимового періоду.
Президент України Володимир Зеленський наприкінці вересня обговорював із міжнародними партнерами додатковий захист генерації та необхідність посилення ППО.
Окремим викликом стали реактивні «Шахеди». Зеленський раніше повідомляв про рішення щодо розгортання в Україні виробництва реактивних двигунів та прискорення створення дронів-перехоплювачів, здатних боротися зі швидкісними російськими безпілотниками.
Україна також продовжує шукати додаткові ракети для Patriot, оскільки саме ці комплекси залишаються одним із головних засобів боротьби з російською балістикою. Президентобговорював постачання перехоплювачів із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте після попередніх серій балістичних ударів по Києву.
Енергетичні удари можуть тривати всю зимуISW раніше неодноразово оцінював зимові атаки по енергетичній інфраструктурі як частину російської стратегії тиску на українське населення та економіку. У вересні інститут також зазначав, що Москва не погодилася на пропозиції щодо взаємного припинення ударів по енергетиці.
Тому атака 30 вересня може бути не окремим епізодом, а початком тривалої серії ударів під час яких Росія намагатиметься виявляти слабкі місця української енергосистеми та повторно атакувати ключові вузли.
Остаточно визначити масштаб і тривалість цієї кампанії зараз неможливо. Проте вибір цілей наприкінці вересня свідчить, що енергетика знову стала одним із пріоритетних напрямків російських ударів.
І якщо оцінка ISW підтвердиться подальшими атаками, цієї зими головним завданням РФ може стати не просто створення тимчасових блекаутів, а системне порушення зв’язків між генерацією, мережами передачі та великими центрами споживання — передусім Києвом
