В тимчасово окупованій Балаклаві приватна забудова може поглинути виявлений понад три десятиліття тому римський військовий табір, який окупанти називають «єдиним на росії», через його відсутність у реєстрах держави-окупанта. Частина території стародавнього табору в Кадиковці вже зайнята забудовою, і ще одна ділянка безпосередньо на місці археологічного об'єкта була надана під індивідуальне будівництво житла. Науковці пропонують музеєфікувати руїни святилища та включити їх до розташованої поруч громадської зони. Раніше «влада» Севастополя порушувала питання викупу проблемної ділянки та приєднання пам'ятки до нового скверу, проте відтоді історія не набула публічного продовження.Території стародавнього табору в Кадиковці. Фото: окупаційні джерела інформаціїРимський гарнізон для захисту прикордонних територій імперії виник на місці сучасної Балаклави в перших століттях нашої ери й міг бути першим регулярним табором римських військ у Північному Причорномор'ї. Фортеця 100х80 метрів, оточена трьома ровами, могла правити за опорний і командний пункт. Римські вояки будували культові споруди на честь своїх богів:
таким чином поблизу форту в 139–161 роках нашої ери з'явився храм, який сучасні науковці назвали святилищем Юпітера Доліхена і який діяв приблизно до 223 року, доки форт не загинув у пожежі.Руїни римського військового гарнізону. Фото: окупаційні джерела інформаціїНа особливу увагу заслуговує виявлена на руїнах храму скульптура Геракла, виконана за грецьким зразком IV ст. до н. е., з написом-посвятою на постаменті. Також у вівтарі було знайдено присвяту Вулканові. Найбільше присвят адресовані Юпітеру Доліхену: на будівельній плиті, вівтарі, мармуровій чаші. Ще одну присвяту, а також високі рельєфи трьох голів (Місяця, Сонця та, можливо, Вакха) було виявлено на одному з фрагментів плит столів. Головною цінністю святилища є рідкісне збереження ордерних композицій, проте наразі їх неможливо побачити під засипкою ґрунту (традиційний метод консервації археологічних пам'яток).Збережені композиції будівлі римського військового гарнізону. Фото: окупаційні джерела Форт було виявлено невдовзі після відновлення незалежності України, в 1992 році, коли в Кадиковці вирішили побудувати торгівельний центр (він з'явився згодом неподалік).
Розкопки святилища Юпітера Доліхена відбувалися в 1997–1999 роках. Римський форт із храмом є рідкісною пам'яткою навіть за масштабами Європи.Наразі безпрецедентна археологічна знахідка досі числиться в окупаційному списку виявлених об'єктів культурної спадщини, з не визначеним до кінця статусом. Частина табору йде під численні павільйони, які мають утворити двоповерховий базар. Інша частина пам'ятки вже в новітні часи опинилася поділеною на ділянки під приватне будівництво, яке розпочалося у 2023 році, з можливою втратою незаконно вилучених або знищених артефактів.Проблема римського табору порушувалася у 2025 році: тоді «губернатор Севастополя» Міхаіл Развожаєв висловив намір зберегти пам'ятку, а його «заступник» Максім Жукалов повідомив, що мав розмову з власником ринку щодо викупу ділянки житлової забудови та приєднання археологічної пам'ятки до нового скверу. Відтоді в публічному полі про ділянку з кадастровим номером 91:01:001002:1419 мови більше не було. Власник майбутнього ринку, «директор ТОВ "Фірма "Місія"» Владімір Юрчак підтверджував свою готовність облаштувати ділянку житлової забудови,
якщо зможе викупити її за кадастровою вартістю, проте «влада» відтоді до розмови не поверталася. З початком тимчасової окупації Криму та Севастополя у 2014 році Юрчак Володимир/Владімір Михайлович/Міхайловіч (дата народження: 21.09.1953) повністю пішов на добровільну співпрацю з російською окупаційною владою та інтегрував свій бізнес у правове поле РФ.Окрім комерції, Юрчак розпочав активну політичну кар'єру в окупаційних структурах Севастополя: він є офіційним депутатом від путінської партії «Єдіная Россія» у «Раді Балаклавського муніципального округу». Він не просто отримав мандат у 2014 році, а й брав активну участь у подальших незаконних «виборах», які проводила РФ на півострові. Останнє його чергове переобрання на посаду депутата «Ради Балаклавського муніципального округу» відбулося під час вересневих «виборів» у вересні 2026 року, де він знову пройшов за списками «Єдіной Россії».Володимир/Владімір Юрчак наразі відсутній у списках персональних економічних санкцій Ради національної безпеки і оборони України. Зазвичай санкційні пакети РНБО першочергово спрямовані на топколаборантів (рівня «міністрів»,
керівників урядів чи великих олігархів).В офіційних реєстрах судових справ окупаційної влади немає прямих вироків, де ТОВ «Фірма «Місія» виступала б прямим підрядником, якого засудили за фізичне руйнування конкретної археологічної пам'ятки (на відміну від приватних забудовників Монастирської чи Юхариної балок). Проте роль Юрчака у нищенні історичного обличчя Криму є політично та економічно доведеною:1. Політичне лобіювання знищення Балаклавської бухти та фортеці Чембало. Як депутат Балаклавського муніципального округу від правлячої партії «Єдіная Россія», Юрчак безпосередньо брав участь у затвердженні та легітимізації одного з найскандальніших будівельних проектів у Криму — будівництва «Балаклавської марини» та масштабної забудови набережної.Суть загрози: цей проект, який активно фінансується та просувається наближеними до Кремля олігархами (структурами братів Ротенбергів), розгорнувся безпосередньо в охоронній зоні генуезької фортеці Чембало — історичної пам'ятки України та об'єкта, який перебуває під захистом ЮНЕСКО (у складі пам'яток Херсонеса Таврійського).
Як представник місцевої окупаційної влади Балаклави, Юрчак голосував за погодження проектної документації, зміну меж земельних ділянок та переведення земель історико-культурного призначення під комерційну забудову. Внаслідок цього будівництва понад 30 об'єктів культурної спадщини навколо Балаклавської бухти опинилися під прямою загрозою руйнування через роботу важкої техніки, зміну ландшафту та знесення автентичних будівель XIX–XX століть.2. Будівельні ліцензії та контракти ТОВ «Фірма «Місія»Офіційним профілем ТОВ «Фірма «Місія» (ІПН 9202001275) в російських реєстрах, окрім консультацій, є будівництво житлових і нежитлових будівель. Під час окупації Севастополя будівельний бізнес у Балаклавському районі апріорі стикається з культурними шарами, оскільки весь цей регіон є суцільною археологічною зоною (від античних садиб до середньовічних криптичних споруд).Отримуючи дозволи від так званого «Сєвнаследія» (окупаційного органу охорони пам'яток, який масово видає незаконні дозволи на розкопки та будівництво), компанії місцевих депутатів-колаборантів інтегруються в підрядні роботи,
де археологічні експертизи проводяться формально — «на папері» — з метою швидкого розчищення ділянок під комерційні об'єкти чи готелі.3. ТОВ «Тернове» і привласнення земель у Байдарській та Балаклавській долинахЩе одна фірма Юрчака, ТОВ «Тернове» (село Тернівка), займається управлінням нерухомістю у заповідних та історичних зонах передгірського Криму. Купуючи та здаючи в оренду ділянки в селах Балаклавського району, Юрчак бере участь у так званому «освоєнні» територій, де розташовані стародавні поселення, стоянки та могильники, які затираються під сучасну приватну інфраструктуру, що українські та міжнародні експерти класифікують як системне стирання культурної ідентичності півострова.Таким чином, навіть якщо Юрчак особисто не керував екскаватором, який руйнував стіни фортеці чи копав античний колишній склеп, він та його фірми є невід'ємною ланкою окупаційного механізму, що легалізує та заробляє на забудові заповідних і пам'яткових земель Севастополя.
