В ніч на 4 жовтня 2026 року, коли більшість мешканців півдня Росії спали, українські безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» Служби безпеки України здійснили зухвалий та точний удар по військовому аеродрому «Ханська» у Республіці Адигея. Ця атака, що стала черговим свідченням розширення можливостей українських Сил оборони, призвела до ураження двох ключових бойових літаків російської авіації – винищувача-бомбардувальника Су-34 та багатоцільового винищувача Су-35, а також складу боєприпасів. Відстань у близько 500 кілометрів від українського кордону не стала перешкодою для українських дронів, які дедалі впевненіше дістають до військових об’єктів у глибокому тилу агресора. Нічний удар по Адигеї: Деталі операції та вартість втрат
Удар по аеродрому «Ханська» стався в ніч на неділю, 4 жовтня 2026 року, приблизно о 01:00 за місцевим часом. Місцеві жителі Майкопа та станиці Ханська повідомляли про серію вибухів, що тривали до самого ранку, та подальшу масштабну пожежу на території військового об’єкта. Моніторингові канали та сервіс NASA FIRMS також зафіксували займання,
що підтверджує серйозність ураження.
За даними Служби безпеки України, безпілотники Центру спецоперацій «Альфа» СБУ вразили два цінні бойові літаки: винищувач-бомбардувальник Су-34 та багатоцільовий винищувач Су-35. Окрім авіаційної техніки, було уражено й склад боєприпасів на території аеродрому.
Фінансові втрати Росії від цієї атаки оцінюються у понад 150 мільйонів доларів США. Вартість одного Су-35, який вважається одним із найсучасніших бойових літаків РФ, становить близько 98-104 мільйонів доларів. Винищувач-бомбардувальник Су-34, своєю чергою, оцінюється приблизно у 33-50 мільйонів доларів. Це значний удар по бойовому потенціалу країни-агресора, адже кожен втрачений літак не лише зменшує кількість техніки, а й вимагає величезних ресурсів для її заміни та підготовки екіпажів.
Стратегічне значення уражених літаків: Су-34 та Су-35 на службі агресії
Уражені літаки Су-34 та Су-35 відіграють ключову роль у повітряних операціях Росії проти України. Обидва типи є носіями керованих авіаційних бомб (КАБів), які російські війська масово застосовують для ударів по українських містах,
селах та позиціях на лінії фронту. Ці бомби, що запускаються з безпечної для російських літаків відстані, завдають значних руйнувань та створюють серйозну загрозу для цивільного населення.
Су-35 (за класифікацією НАТО: Flanker-E+) — це багатоцільовий надманеврений винищувач покоління 4++, розроблений ОКБ Сухого. Він є глибокою модернізацією Су-27 і поєднує в собі надманевреність, досконалі активні та пасивні засоби виявлення, а також високу надзвукову швидкість. Його основне призначення – перехоплення та знищення всіх класів повітряних цілей у далекому та ближньому бою, а також ураження наземних та надводних об’єктів. Су-35 може бути озброєний широким спектром ракет класу «повітря-повітря», «повітря-земля», протикорабельними та протирадіолокаційними ракетами.
Су-34 (за класифікацією НАТО: Fullback) — це двомісний винищувач-бомбардувальник, призначений для здійснення точних ракетно-бомбових ударів по наземних цілях в оперативній і тактичній глибині, а також для ураження повітряних цілей. Він прийшов на зміну застарілим бомбардувальникам Су-24 і є ключовим літаком тактичної авіації РФ.
Су-34 має велику дальність польоту, значне бойове навантаження та унікальну кабіну з бічним розташуванням пілотів.
Втрата цих літаків не лише послаблює ударний потенціал російської авіації, а й створює додаткове навантаження на вже існуючий парк бойових машин та екіпажів.
Еволюція далекобійних дронів СБУ: Нова реальність російського тилу
Успішні атаки на військові об’єкти в глибокому тилу Росії стали можливими завдяки значному розвитку українських далекобійних безпілотних систем. Служба безпеки України, зокрема її Центр спеціальних операцій «Альфа», відіграє ключову роль у цих операціях. Підрозділ «Альфа», заснований у 1994 році як елітний антитерористичний підрозділ, з 2014 року активно бере участь у бойових діях, виконуючи надскладні завдання на землі, у повітрі та під водою. Спецпризначенці СБУ одними з перших почали використовувати FPV-дрони для бойової роботи, постійно вдосконалюючи та адаптуючи їх під конкретні задачі.
Україна сьогодні застосовує близько десяти моделей далекобійних дронів, здатних долати відстані до 2000 кілометрів та нести від 100 до 300 кілограмів вибухівки.
Серед відомих моделей — «Бобер», «Морок» та «Лютий». Наприклад, БПЛА «Лютий» може нести до 50 кг бойової частини та має підтверджену дальність польоту понад 1300 км. Ці дрони оснащені налагодженими системами навігації та зв’язку, які можуть протидіяти російській радіоелектронній боротьбі (РЕБ) та обходити зони ППО. Вони здатні працювати навіть за дії засобів РЕБ завдяки захищеним каналам зв’язку та антиспуфінговій навігації.
Ці технологічні досягнення дозволяють Україні завдавати «далекобійних санкцій» по військово-економічному потенціалу агресора, підвищуючи ціну війни для Росії.
Хроніка ударів: Російські аеродроми під прицілом
Атака на аеродром «Ханська» є частиною системної стратегії України щодо демілітаризації російських військових об’єктів. Протягом 2026 року українські безпілотники неодноразово успішно вражали аеродроми в різних регіонах Росії та тимчасово окупованого Криму, демонструючи зростаючі можливості та ефективність.
* Аеродром «Міллерово» (Ростовська область): У серпні 2026 року цей аеродром, що розташований у безпосередній близькості до кордону з Україною,
двічі зазнавав ударів. 25 серпня було пошкоджено винищувач МіГ-29. А 30 серпня на аеродромі спалахнула пожежа, було уражено місце зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників, а також паливно-мастильні матеріали. За даними військових експертів, було виведено з ладу дефіцитний радар «Ніобій», ремонт якого займе щонайменше шість місяців. Аеродром активно використовується для базування літаків Су-30СМ та запуску ударних дронів типу «Shahed».
* Аеродром «Енгельс» (Саратовська область): Цей стратегічно важливий аеродром, що знаходиться приблизно за 800 кілометрів від українського кордону, став об’єктом атак у липні та серпні 2026 року. 17 липня спецпризначенці СБУ знищили стратегічний бомбардувальник Ту-95, який систематично використовувався для масованих ракетних ударів по Україні. За попередніми даними, літак зазнав критичних пошкоджень — у нього було повністю відірвано хвостову частину. Супутникові знімки від 19 липня підтвердили знищення бомбардувальника, який фактично був розірваний навпіл. 28 серпня СБУ повідомила про повторне ураження Ту-95МС на цьому ж аеродромі,
а також складів боєприпасів та паливно-мастильних матеріалів.
* Аеродром «Саки» (тимчасово окупований Крим): Цей аеродром неодноразово був ціллю українських ударів. 24 червня 2026 року СБУ уразила російські системи ППО С-400 та «Панцир-С1» поблизу Керченської протоки, а також чотири ангари для зберігання авіаційної техніки на аеродромі «Саки». 1 липня безпілотники СБУ завдали успішного удару по ангарах, де перебували винищувачі Су-30 та Су-30СМ. А вже 3 липня СБУ вдруге за тиждень уразила сім ангарів зі зберігання авіаційної техніки на аеродромі «Саки», де знаходилися винищувачі Су-30СМ, Су-30 та бомбардувальники Су-24. 13 серпня Сили оборони України уразили диспетчерську вежу аеродрому «Саки» та ретранслятор для управління ударними безпілотниками.
Ця хроніка свідчить про системність українських ударів та їхню здатність досягати віддалених та добре захищених об’єктів, що є прямою відповіддю на триваючу агресію та ракетні обстріли українських міст.
Виклики для російської ППО та стратегічні наслідки
Масштабні та регулярні атаки українських дронів на російські військові об’єкти,
зокрема аеродроми, виявляють серйозні прогалини в системі протиповітряної оборони Росії. Незважаючи на заяви російського Міністерства оборони про перехоплення сотень українських безпілотників (наприклад, понад 550 дронів у ніч на 4 жовтня), фактичні наслідки у вигляді пожеж та ураженої техніки свідчать про те, що значна частина дронів все ж досягає своїх цілей.
Українські далекобійні дрони розробляються з урахуванням протидії російським засобам РЕБ та ППО, маючи здатність обходити зони захисту та використовувати складні системи навігації. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що українські дрони типу «Барс», які є «майже ракетами», показують близько 30% збиття реактивних дронів, і ця ефективність продовжує зростати.
Стратегічні наслідки цих атак багатогранні:
* Зменшення бойового потенціалу: Знищення та пошкодження літаків, особливо таких сучасних, як Су-34 та Су-35, безпосередньо послаблює можливості російської авіації завдавати ударів по Україні. Кожен втрачений борт – це десятки незапущених ракет та керованих авіабомб, що рятує життя українців.
* Економічні втрати: Вартість ураженої авіаційної техніки обчислюється сотнями мільйонів доларів, що є значним ударом по російському бюджету, який вже перебуває під тиском санкцій.
* Психологічний тиск: Регулярні удари по об’єктах у глибокому тилу створюють психологічний тиск на російське суспільство та військове керівництво, демонструючи, що жоден регіон Росії не може почуватися повністю безпечно. За даними AP, літо 2026 року стало для росіян періодом щоденних потрясінь, розчарувань і тривог, а соціологи фіксують погіршення оцінок економічної ситуації та настроїв у суспільстві.
* Виснаження ресурсів ППО: Росія змушена розгортати додаткові засоби ППО для захисту віддалених об’єктів, що відволікає ресурси від фронту та інших стратегічних напрямків.
* Географічне розширення зони бойових дій: Українські дрони ефективно розширюють географію впливу бойових дій на цивільну та промислову інфраструктуру РФ, що призводить до перебоїв у постачанні пального та логістиці.
У цілому, атака на аеродром «Ханська» в Адигеї є яскравим підтвердженням того, що Україна продовжує активно розвивати свої можливості для асиметричної відповіді на агресію,
змушуючи Росію платити високу ціну за продовження війни.
Джерела
1. ZN.ua. Дрони СБУ пошкодили винищувачі Су-34 і Су-35 на аеродромі в Адигеї.
2. Defense Express. Су-35: винищувачі, які активно збиває Україна, їх характеристики та особливості.
3. Slovoidilo.ua. Пошкодження критичні: СБУ вдарила по «Енгельсу» та знищила Ту-95.
4. Ukr.net. Російський винищувач Су-35: характеристики та де в Україні їх встигли збити.
5. Вікіпедія. Су-34.
6. Факти ICTV. Атака на аеродроми у Міллерово та Єйську 30 серпня 2026: наслідки атаки дронами.
7. Вікіпедія. Альфа (спецпідрозділ СБУ).
8. Українська правда. Сили СБУ знищили стратегічний бомбардувальник Ту-95 у російському Енгельсі.
9. LB.ua. Супутникові знімки підтвердили знищення російського ”Ту-95” після атаки на аеродром ”Енгельс-2”.
