Австралієць українського походження Макс приїхав в Україну у 2021 році, а після початку повномасштабного вторгнення вступив до ЗСУ. Нині він очолює медичну евакуаційну групу 92-ї бригади. Військовий розповів, як дрони змінили фронт і чому він вирішив залишитися в Україні після війни.
Джерело: International Legion
Як змінилася війна з 2022 рокуМакс приєднався до Збройних сил України на початку повномасштабного вторгнення. Тоді, за його спогадами, бойові дії були значно маневренішими, ніж зараз.
Підрозділи активно переміщувалися, здійснювали флангові атаки та намагалися використовувати швидкість для досягнення переваги.
"На фронті було багато мобільних підрозділів, швидких маневрів і флангових атак. Йшлося не стільки про утримання та укріплення позицій, як це відбувається зараз, скільки про постійний рух."
Згодом ситуація змінилася. Особливо помітним це стало під час боїв у районі Бахмута на Донеччині. Там, за словами бойового медика, підрозділи були змушені тривалий час утримувати позиції під постійними російськими атаками.
"Ми займали позиції, після чого руху майже не було.
Більшу частину часу росіяни мали чисельну перевагу — перевагу в людях та артилерії, а ми, по суті, робили все, що могли, щоб відбивати атаки."
Макс згадує, що російська піхота намагалася наблизитися до українських позицій, однак потрапляла під кулеметний вогонь.
"Вони виходили на позиції, а наші кулеметники відкривали вогонь — і їх одразу знищували."
У той період безпілотники вже застосовували, проте їхня кількість була значно меншою.
"Тоді дронів було значно менше. У нас були Mavic. На них встановлювали прості механізми для скидання гранат, тож вони працювали досить добре."
Чому великі механізовані атаки стали надто небезпечнимиПриблизно з 2024 року, а особливо протягом 2025-го, характер бойових дій, за спостереженнями Макса, знову суттєво змінився. Головною причиною він називає масове використання безпілотників. Як пояснює військовослужбовець, їхня присутність над полем бою змушує солдатів пересуватися невеликими групами та ретельно обирати маршрути.
"Ви вже не побачите великих механізованих атак та масованих атак піхоти. Тому що це було б самогубством.
Натомість невеликі групи військових намагаються пересуватися окремо, дістаючись до позицій різними маршрутами."
За його словами, навіть звичайне пересування поблизу лінії фронту тепер потребує постійного спостереження за небом.
"Доводиться багато рухатися та чекати, поки над тобою пролетять дрони, бо нині їхня кількість надзвичайно зросла."
Військовий порівнює нинішній характер бойових дій із позиційною війною початку XX століття, але з принципово новими технологічними можливостями.
"Тож війна перетворилася з мобільної війни, мабуть, на щось на кшталт Першої світової. І тепер це — майбутнє." Це оцінка самого Макса, сформована на основі його бойового досвіду. Вона не означає, що великі механізовані операції повністю зникли з сучасної війни.
Чому австралієць вирішив залишитися в УкраїніМакс народився в Україні, але тривалий час жив в Австралії. У 2021 році він приїхав на батьківщину на сімейний відпочинок. Після початку повномасштабного вторгнення чоловік вирішив не повертатися до Австралії, а приєднатися до української армії.
За роки служби Україна знову стала для нього домом.
"Я бачу тут своє майбутнє. Я тут уже достатньо довго, щоб пустити коріння. Тепер у мене є дім."
Макс не планує остаточно повертатися до Австралії після війни. Він допускає поїздки туди у відпустку, але своє подальше життя пов'язує з Україною.
"Плани повернутися в Австралію? Так, я, мабуть, міг би їздити туди у відпустку чи щось таке, але думаю, що залишуся тут.
Мені тут дуже сподобалося."
Що Макс радить іноземцям, які хочуть служити в ЗСУДо початку військової служби Макс працював медбратом. Тепер він має багаторічний досвід роботи бойовим медиком та керує медичною евакуаційною групою.
На його думку, відсутність попереднього військового досвіду не обов'язково є перешкодою для іноземців, які розглядають можливість служби в Україні. Він пояснює, що новобранці проходять базову підготовку, після якої знайомляться зі специфікою роботи свого підрозділу.
"Спочатку ви пройдете базову підготовку, а потім вас направлять до підрозділу. Там ви матимете невеликий вступний період, щоб ознайомитися з роботою підрозділу, а потім вас відправлять на спеціалізоване навчання відповідно до обраної посади.
"
Водночас військовий наголошує, що рішення про вступ до армії потребує серйозного обмірковування. Зокрема, він звертає увагу на іноземців, яких може приваблювати грошове забезпечення українських військовослужбовців.
"Так, їм платять справді добре порівняно з військовими в їхніх країнах. Але я б добре все обдумав, перш ніж приїжджати сюди."
Макс вважає, що для людей, які усвідомлюють ризики та готові до служби, цей досвід може мати велике значення.
"Я став іншою людиною": як війна змінила МаксаКілька років на фронті змінили не лише професійний досвід військового, але і його погляди на власне життя.
Макс говорить, що після завершення війни хоче використати пережите для переосмислення своїх пріоритетів.
"Я став іншою людиною. Після війни цей досвід допоможе мені визначити пріоритети і краще зрозуміти, куди рухатися далі — що робитиму потім."
Водночас він переконаний, що знання, отримані українськими військовими під час сучасної війни, матимуть значення далеко за межами України. Особливу увагу Макс приділяє безпілотним системам. На його думку, стрімкий розвиток технологій уже змінює уявлення про ведення бойових дій.
Завершуючи розмову, військовослужбовець звернувся до людей, які розглядають можливість приєднання до української армії.
"Якщо ви вирішите приєднатися, ви отримаєте чудовий досвід. Що ще тут сказати? Йдіть цим шляхом — шляхом воїнів!"
Як дізнатися більше про 92-гу бригаду92-га окрема штурмова бригада імені кошового отамана Івана Сірка брала участь в обороні Харкова, Харківському контрнаступі та боях на Бахмутському напрямку. Інформація про її бойовий шлях доступна на офіційному сайті бригади.
Дізнатися більше про підрозділ та умови служби можна на рекрутинговому сайті 92-ї бригади.
