Сьогодні Любарська територіальна громада прощалась зі своїм героєм, загиблим у перші хвилини російського вторгнення земляком. Уродженець села Привітів Василь Ліщук пішов у вічність на 40-му році життя 24 лютого о 5 годині ранку.
– Висловлюємо щирі співчуття батькам Віктору Борисовичу, Галині Миколаївні, дружині Світлані Миколаївні, сину Богдану, донечці Даринці, братам та їх сім’ям, всій родині, односельчанам у великому, непоправному горі, – лунало на прощальному мітингу-реквіємі у рідному селі Василя.
Василь Ліщук виріс у багатодітній селянській родині. Після закінчення 9 класів Привітівської ЗОШ І-ІІІ ступенів навчався у Новочорторийському державному аграрному технікумі. На початку 2000-их років відслужив строкову службу у навчальному центрі у Десні, згодом – у Чугуєві. Після армії працював. Усі кажуть, мав золоті руки й добре серце – тепло згадують Василя.
Вдруге до війська Василь пішов у 2018 році, коли на Сході вже вирувала війна. Служив на Житомирщині. У 2019 році виконував бойове завдання у районі проведення операції Об’єднаних сил... Доки не настав пекельний ранок 24 лютого 2022 року, і балістичні ракети російських загарбників не вдарили по українських містах і селах, військових аеродромах та інших об’єктах, обірвавши життя одразу багатьох захисників… Вічна пам’ять загиблим героям!
