2 квітня українські військові повністю звільнили Київську область від окупантів. На тих територіях люди досі оговтуються від пережитого. На YouTube-каналі проєкту «Український свідок» опублікували відео з історією пані Надії, яка поділилася пережитим під час тимчасової російської окупації.
У село Гребельки, де живе жінка, окупанти вторглися 3 березня. По селу йшла колона з танків, які згодом оточили село. Відбувалася постійна стрілянина. Окупанти дійшли і до будинку Надії, яка проживала там на той час з двома синами.
«Олег пішов гріти чай, на кухні стоїть. А Володя каже: «Он ідуть!». Як тільки Володя це сказав, чую автомат тільки «бу-бу-бу-бу-бу». Я кричу «лягайте» і сама упала. Кажу: «Володя, одбігай од дверей», а він каже: «У мене ноги одняло», - розповідає жінка.
Володя, син Надії, загинув на місці, а Олег залишився живий, проте мав важкі поранення у плечі. Після цього російські окупанти почали обшукувати будинок Надії, аби знайти ще когось.
Надія власноруч відмивала кров вбитого сина та заховала його в себе на подвір'ї. Як і сотні інших родин, які опинилися в схожих обставинах, Надія чекає нагоди аби поховати сина «по-людськи».
Станом на 10 квітня, у Київській області виявлено 1222 загиблих. Це все є військовими злочинами та порушенням міжнародних прав, прав людини та будь-яких моральних норм.
Нагадаємо, головне правило міжнародного гуманітарного права говорить, що цивільних не можна вбивати. Навпаки – їх потрібно захищати, наскільки це можливо. Проте друга армія світу скоює тисячі злочинів під час окупацій наших територій, що повинні неодмінно бути покарані.
