Дрони-камікадзе, які Україна отримує з США можуть стати новим символом українського руху опору на тимчасово окупованих територій та зберегти життя цивільних, розповів Радіо НВ військовий експерт Сергій Грабський.
https://www.youtube.com/embed/woB2mpLHYR8
— Обстріли напередодні, прилетіло по багатьох областях України. Це означає, що ворог до 9 травня таки хоче отримати якусь перемогу? Чи це виглядає швидше як залякування? Як би ви описали хоча би напрямки цих ударів, точніше місця?
— Я би сказав, що це просто чергова хвиля атак, яка була вже задекларована, на меті вона має нанести удар по нашій критичній інфраструктурі, зокрема по залізничній. Адже ударам піддалися об'єкти, певним чином пов’язані з залізницею, такі як електричні підстанції, які забезпечували електрострумом і не тільки залізницю, а й інші ділянки. А характер по ударах був таким, що більшість об'єктів знаходиться недалеко від залізниці. Тому це просто чергова хвиля атак, ми маємо до того спокійно ставитися, адже це війна, це війна.
— Тут багато хто, зокрема з наших колег уже на власні вуха, що називається, чув ці вибухи. Хоча я зараз у тилу, але я розумію, що безпечної точки на мапі України, напевно, не існує.
— Абсолютно правильно,
на сьогодні такої точки не існує. якщо раніше ми говорили, що на Закарпатті більш-менш спокійно, то вчора ввечері був нанесений удар по станції Воловець, була зруйнована підстанція. Тож так, ви абсолютно маєте рацію, спокійної точки не існує, тому я ще раз раджу всім, хто почує сирену, задіяти певні методи для того, щоби сховатися, убезпечити своє життя.
— Давайте проаналізуємо ситуацію на фронтах: східний напрямок — там зараз найгарячіше. Про які свіжі дані можна говорити, як нам сприймати те, що відбувається там?
— З погляду інформації, там новин небагато, але натомість саме ця відсутність новин і говорить про те, що рівень напруження на тому напрямку зберігається надзвичайно високий. Ворог намагається просуватися в напрямку Ізюм — Барвінкове, пробує пробитися далі на напрямку Ізюм — Слов’янськ. Точаться жорстокі бої в районі Рубіжного, ворог намагається оволодіти Рубіжним, підтягнувши резерви під Попасну, підкинувши війська з Маріуполя, противник намагається просунутися на тому напрямку. Продовжуються відчайдушні спроби атакувати наші позиції і варварські обстріли в районі Мар'їнки та Авдіївки,
удару піддався навіть коксохім, який за замовчуванням не є військовим об'єктом. Ворог досить безуспішно намагається знищити нашу оборону на відрізку від Великої Новосілки і аж до дніпровських берегів. Що стосується правого берега, там ситуація так само дуже напружена, тому що противник як мінімум хоче вийти на адміністративні кордони Херсонської області, а наші хлопці намагаються відтіснити його і знищити на правому березі. Але розуміючи, наскільки важливою для противника є та сторона річки Дніпро, ми розуміємо, наскільки важкими і напруженими там є бої.
— Потенційний ризик для таких міст як, наприклад, Кривий Ріг і Запоріжжя, окупанти не полишають, я так розумію, ідей просуватися північніше в цьому напрямку?
— Так, абсолютно, є такі спроби, адже треба розуміти, що ціллю окупантів є й великі індустріальні міста УКраїни, Запоріжжя і Кривий Ріг є превалюючою ціллю для окупантів. Тому вони відчайдушно намагаються просунутися в той бік, на превеликий жаль для них, їм це не вдається і наші хлопці відбивають атаки, не міняючи своїх позицій. Але я ще раз підкреслю,
рівень боїв надзвичайно напружений.
— Наскільки вірогідним є і чи дасть воно їм щось, якщо справді Росія оголосить, приміром, 9 травня, мобілізацію. У них це складеться? І що це може змінити на цій війні?
— Оголосити мобілізацію і провести мобілізацію — це дві дуже великі різниці. І навіть оголошення її 9 травня суттєво не змінить ситуацію впродовж наступних як мінімум двох-трьох місяців, звісно, якщо противник не буде просто бездумно і безвідповідально кидати в бій непідготовлені людські ресурси, фактично прирікаючи їх на знищення з нашого боку. Тому до цього треба ставитися спокійно, для нас війна продовжуватиметься доти, доки ми не звільнимо всі наші території і не побачимо світанок сонця на Херсонесі як мінімум.
— Вибухи, пожежі, необережне поводження з недопалками, на російській території. Наскільки ми можемо описати цю ситуацію?
— Важко сказати, наскільки там саме недопалок спрацював і призвів до такої пожежі. Натомість якщо піднятися трошки вище і подивитися, що фактично зараз палає вся Росія, адже і в Курганській області, і далі на Схід, в Сибіру палають ліси.
Тобто це вже стає системою і ця система свідчить зокрема про серйозні проблеми з інфраструктурою Росії і таких катастроф ставатиме все більше і більше. Це одне зі свідчень того, що санкції таки діють і російська економіка знаходиться в стані не колапсу, але схлопування на сьогодні.
— Іноземні оглядачі називають дії російської армії зараз навіть убогими або анемічними. Чи справді ми можемо говорити, що тільки своєю переважною чисельністю вони можуть продовжувати і утримувати позиції, пробувати наступати?
— Саме так, саме так і стається, і більшість військових оглядачів сходяться на думці, що Росія не переборола своєї проблеми з логістикою, з медичним забезпеченням, вона так і залишається на такому досить консервативному рівні ведення бойових дій, не міняючи своєї тактики ще з 1970-х років минулого століття. Вони намагаються досягти своїх результатів масою і ця маса означає масовані наступи військ, масовані удари артилерії, намагання масовано використовувати авіацію. Але тут же, завдяки підтримці наших союзників, ми підняли стелю польотів російської авіації до шести-семи кілометрів,
роблячи їх удари неточними і неприцільними. Тому абсолютно погоджуюся з думкою і твердженням більшості військових експертів та наших західних колег.
— Острів Зміїний, обіцянка Бориса Джонсона, постачання протикорабельних ракет для України, небезпека на морі взагалі, як ми можемо описати ситуацію там?
— На морі зараз зберігається ситуація, за якої противник, маючи виключну перевагу в плавзасобах, контролює західну акваторію Чорного моря, не даючи нам можливості використати її для відновлення торгівлі України. Тому для нас наявність таких ракет є критично важливою, адже під прикриттям цих ракет, під «парасолькою» цих ракет можна здійснювати конвойні операції по проведенню наших кораблів до ринків збуту нашої продукції. Ми знаємо, яка кількість і зерна застрягла в наших портах, і знаємо про іншу кількість товарів, яка потребує вивезення для виконання наших контрактів. Тому для нас критично важливо зараз здійснювати, де можливо, енергійні атаки проти об'єктів противника, і з появою таких протикорабельних ракет ми зможемо масовано і концентровано наносити удари вже по противнику.
— Я побачив новину, що Ізраїль, нарешті погодився постачати Україні зокрема військове обладнання і зброю. Що це може бути, що такого специфічного має Ізраїль, що могло би допомогти нам? Чи тут важлива навіть не специфікація, а просто кількісний фактор?
— У нашому випадку будь-яке обладнання, будь-яке спорядження є помічним. Але тут я хочу звернути увагу, що крім того, що Ізраїль погодився надавати нам таке спорядження, він ще зняв свою заборону на продаж зброї ізраїльського виробництва третіми країнами. Це дає нам можливість посилитися через країни Балтії ракетами, які Ізраїль постачав саме цим країнам. Плюс ми говоримо про можливе використання або отримання Україною додаткової хвилі дронів-камікадзе, які дуже добре зарекомендували себе в вірмено-азербайджанській війні і дозволили зокрема досягти перемоги азербайджанській армії.
— Війна з використанням дронів, уже ж до нас точно приїхали і Switchblade, які були заявлені і тепер вони вже у нас точно є; наскільки поширеними вони є на лінії фронту і чи можна говорити про якісь специфічні успіхи в використанні саме цієї зброї?
— Поки що,
позаяк наше командування не озвучує таку інформацію, що стосується виключно використання такого типу зброї, я би з обережністю говорив про їх використання. Натомість для нас це є надзвичайно важливо, адже ми діємо не лінійно, на відміну від противника, для нас важливо нанести точковий удар, не пошкоджуючи нашу власну інфраструктуру і не наражаючи на небезпеку наших співгромадян. Тому саме такі дрони і саме такий тип зброї дозволяє нам виконувати завдання і значно підвищує ефективність сил спеціальних операцій, які діють з-за лінії фронту. Можна сказати так, що цей дрон може стати символом боротьби нашого національного спротиву, наших партизанів у глибині тимчасово окупованої території противника. І безумовно, це такого роду ще психологічна зброя, адже навіть сама згадка про те, що такий дрон може бути використаний, сіє паніку і невпевненість у рядах окупантів.
— Наскільки швидко українська армія готує резерви, наскільки швидко розгортаються нові підрозділи?
— Саме так, і тут знову-таки розуміючи, що командування нас обмежує в цій інформації, єдине, що можна сказати, що резерви і нові частини створюються відповідно до графіка і вони вже забезпечуються зокрема найновішою зброєю, яка надходить від наших західних союзників. Я маю глибоке переконання, що невдовзі ми вже побачимо ефективне використання наших і підготовлених резервів, і нової зброї, яка поступила на наше забезпечення.
