За останні два дні у зведенні Повітряних Сил все частіше з’являються такі повідомлення: «7 червня ударна авіація, під прикриттям винищувачів, знищила близько восьми одиниць техніки, уразила склади пально-мастильних матеріалів, склади боєприпасів та живу силу ворога…
…8 червня ударна авіація Повітряних Сил Збройних Сил України завдала ракетно-бомбових ударів по окупаційних військах. Знищено щонайменше десять одиниць бойової броньованої техніки та близько двох десятків рαшиcτів»...
Змінилась риторика та сама робота авіації на лінії зіткнення. Спробую пояснити чому…
Наша авіація, яку, за словами ворога, «знищили всю разом з ППО в перші години війни», продовжує працювати невпинно — цілодобово та не тільки в повітрі, а вже трохи часу і по наземних цілях. Ми вже отримали чимало озброєння від наших союзників. За допомогою отриманих ПЗРК і ЗРК українська армія винищила і присадила решту авіації рαшиcτів. Нова 155-мм артилерія подавляє їхню через перевагу дальності, нині ми знищуємо тили, склади, придушуємо систему ворожого ППО та даємо можливість працювати нашій авіації,
яка, зі свого боку, і працює тепер по «землі» та допомагає піхоті. І це ще тільки початок ...
Тож нині все зводиться до піхоти. Як то кажуть, «війни розпочинають політики, воює піхота, а закінчують її дипломати»…
Українці — неймовірні воїни та патріоти своєї Країни. Нас просто розбудили, і ми нагадали, хто був скелетом військ багатьох війн, держав чи королівств. Так, ми зазнаємо втрат. Так, війна не закінчилась за три тижні, і всі розуміють, що Україна втрачає найкращих воїнів у боротьбі за свою землю та за життя кожної української родини і майбутнє дітей. А що росіяни? Сьогодні вони втрачають життя через бездарність командування й імперські замашки населення, яке так зухвало підтримує цю війну.
Здавалось би, проста зміна риторики зведень Повітряних Сил, але чого вона варта, коли розумієш, скільки часу та процесів було змінено. В авіації є час та сили працювати по землі, не рахуючи контролю повітря. І це тільки початок…
Все буде Україна!
