Воїни в перервах між обстрілами облаштовують вогневі точки, укріплюють бліндажі та якомога глибше закопуються в землю, йдеться в ТСН.
Чим глибше закопався, тим зручніше і головне - безпечніше вести бій. Наші армійці окопують всі околиці Харкова, роблячи з міста повноцінну фортецю з глибоко ешелонованим захистом.
Свої фортифікації хлопці вдосконалюють і доукріпляють безперервно, але основний бліндаж вже вирили - за тиждень, лопатами. «Снаряд артилерії витримає, бо в нас два слоя колод, потім два слоя мішків і ще зверху засипане все піском», - розповідають бійці.
Аби все те набудоване захистило від снарядів - дуже важливо вчасно почути іх наближення і попередити побратимів.
«По-перше, це твоє життя, по-друге - це життя твоїх побратимів, військовослужбовців, друзів і так далі, тому що якщо хтось провтикає, це може вартувати життя іншої людини», - каже боєць.
А якщо ж росіяни раптом змінять тактику і замість артобстрілів наважаться піти в атаку, їх теж треба вчасно побачити в приціл. Тут за це відповідає Арчі. «Снайпер, бачу далеко, стріляю мітко»,- каже він.
Чоловік 8 років у війську,
і раніше тримав в руках трохи іншу зброю. «Я був кулеметником, але захотілося попробувати щось таке, більш точне, більш специфічне», - каже він.
І як у всіх снайперів, в Арчі особливі стосунки з гвинтівкою. «Ставишся до неї як до свого бойового товариша, навіть інколи буває так, що просиш, розмовляєш: «Не сьогодні, не клинь, не те, ні інше», масла спеціальні купуєш та різні приладдя для того, щоб вона працювала як повинно бути», - розповідає снайпер.
В цьому підрозділі всі бійці з досвідом служби. «Шах» до Харківщини воював в Рубіжном. Місто довелося залишити, бо рαшиcτи лізли як таргани. «Вони відправляють їх постійно, сотнями відправляють, деякі військові кажуть - командир я їх знищую-знищую, знищую-знищую, а вони все йдуть і йдуть, йдуть і йдуть, як так можна, я не розумію, чому вони так лізуть», - дивується боєць
Чому вони так самовбивчо лізуть стало зрозуміло, коли побратими взяли в полон одного з ворогів. Те, що він розповів, навіть «Шах» до цього вважав легендами. «Три-чотири доби тому було півтора тисячі, сьогодні нас там дві чи три години тому було вже менше восьмиста чоловік. Каже, якщо я назад побіжу, то там кадировці, які сидять і просто розстрілюють нас в спину, тих хто біжать назад», - переказує розповіді полоненного «Шах».
Та каже: якщо тут росіяни наважаться піти в наступ, кадирівцям вже не буде кому стріляти в спини. «Якщо вони сюди ще зможуть дійти, якщо буде ще на чому йти, то вони позаздрять мертвим», - переконують бійці.
Читайте також:
Миколаївці показали масштаби руйнування після прильоту ракети
"Вічного нічого не буває": Путін заявив, що Захід намагається "протидіяти ходу історії"
У синій сорочці і жовтому жакеті: голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн своїм аутфітом підтримала Україну
