Та навіть в таких напівзруйнованих містах є люди, які до останнього чіпляються за своє. Навіть із з ризиком для життя, йдеться в ТСН.
Люди, яких окупанти з першого дня агресії перетворюють на безхатьків, ще зберігають крихти оптимізму. «Я сподіваюсь, що все в нас буде добре. Я вірю нашим хлопцям, сподіваюсь, що ми переможемо, і все в нас буде добре», - каже пенсіонерка Марина Григорівна.
Оріхів дуже швидко перетворюється на місто-привид. З чотирнадцяти тисяч місцевого населення залишилось три, веде підрахунки мерія. «Здебільшого виїхало. Залишилось відсотків 25, не більше. Не хочуть виїжджати. Мабуть, нема з чим, нема куди, нема до кого», каже мер Анатолій Хворостянов.
Щодня з Оріхова виїздять біженці. «Є безкоштовні рейси, є платні рейси. Є люди, які телефонують, питають, чи є місця на безкоштовний рейс. Ми їх вивозимо на Запоріжжя», - розповідає водій Дмитро Клименко.
Та частина людей до останнього чіпляється за Оріхів. Допоки не прилетить прямо до квартири. Навіть величезна вирва поруч із домом не переконала молодого хлопця Микиту виїхати з міста. Рідні кажуть,
що їхати немає за що. «А жити за які «шиши»? Виїхали ті, у кого дуже великі кошти. А прості, в основному, тут», - каже бабуся хлопця.
В сусідньому з Оріховим Степногірську схожий двір і схожі люди, яких теж ніхто ніде не чекає. Люди залишаються, попри невтішні історії. Під обстрілом загинув їхній сусід. А ще через кілька годин після цього інший - вкоротив собі віку. Вистрибнув з вікна, не витримав психологічного напруження. «Ми вже прибігли за двір, він лежить під балконом, він ще живий, викликали швидку, приїхали військові, дівчина, носилки винесли і занесли назад, він уже помер», - розказують місцеві.
Обстріли вигнали людей зі своїх квартир та загнали під землю. Аби не збожеволіти від постійного стресу, дружні сусіди намагаються зробити життя в бетонному підвалі максимально комфортним. Жартують – це найкраще бомбосховище Степногірська. Нещодавно під бомбами тут навіть влаштували сусідську вечірку, святкували день народження чоловіка. Тут навіть діти знають прізвище людини, яка їх загнала у бомбосховище і тепер відбирає дитинство. «Ти напав на людей без причини, Путін, але краще зупини цю війну, поки на вас не напали, бо ж вам буде гірше», - каже школярка Аліна.
Але божевільний диктатор навряд чи дослухається і до цієї дівчини. Та й бункер у нього набагато комфортніший і безпечніший, аніж цей прифронтовий підвал.
Читайте також:
У Дружківці п'ятьма обстрілами ворог обстріляв закритий ТЦ і коледж
Прикордонники Чернігівщини запевняють, що навіть наступ із Білорусі не змінить долю війни
Рαшиcτи всіюють Харків і область гігантськими вирвами, знищують житлові будинки