4−5 серпня стало відомо, що українським військовим вдалося звільнити кілька населених пунктів в Ізюмському районі Харківської області — важливому напрямку, де продовження тиску ЗСУ може створити додаткові проблеми російській армії.
НВ зібрав головне, що відомо про ці локальні успіхи ЗСУ в Харківській області та їх значення.
Харківська область: що і де звільнили ЗСУ останніми днямиВдень 4 серпня заступник начальника Головного оперативного управління Генштабу ЗСУ Олексій Громов вперше підтвердив, що Збройним силам України вдалосязвільнити села Мазанівка на межі Донецької та Харківської областей, а також розташоване неподалік село Дмитрівка (Ізюмський район Харківської області).
«Сили оборони України просунулися в глибину оборони противника та закріпилися на звільнених територіях», — розповів Громов про останні досягнення ЗСУ в Харківській області.
Пізніше голова Харківської ОВА Олег Синєгубов розповів, що при звільненні Дмитровки українським військовим вдалося ліквідувати багато техніки та піхоти противника. «Наразі ЗСУ займають вигідні рубежі та укріпили власні позиції.
Деталі - згодом», — додав Синєгубов.
А вранці 5 серпня бійці 93-ї окремої механізованої бригади Холодний Яр повідомили, щовитіснили окупантів з села Дібрівне під Ізюмом — ще одного населеного пункту в цьому ж районі Харківської області.
«Бригада відтіснила ворога за село Дібрівне і пересунула лінію фронту Відрізані від постачання, окупанти тікали, кидаючи техніку. Щоправда, перед відходом рясно замінували село протипіхотними та протитанковими мінами», — розповілина офіційній сторінці бригади у Facebook.
На оприлюдненому відео офіцер 93-ї бригади на ім'я Олександр розповів, що в селі Дібрівне були дислоковані чималі сили ворога: кілька рот російських військових та до двох-трьох десятків бронетехніки (БМП, танків тощо).
За їхніми оцінками, на поточному етапі війни Україні вдалося змусити окупантів не лише змінювати плани, але й вимушено перекидати техніку та сили з донедавна пріоритетних районів. Зокрема через початок наступу ЗСУ на півдні України окупанти дедалі активніше перекидають особовий склад та техніку до Херсонської та західної частини Запорізької області — ціною своїх спроб захопити Слов’янськ та Сіверськ,
від яких вони, схоже, поки відмовилися, вважають в ISW. Таким чином, Україна фактично перехоплює стратегічну ініціативу у війні з Росією та має шанс вперше активно формувати хід війни, наголошують автори огляду.
Тепер серйозність дилеми, яка стоїть перед російським командуванням, ймовірно, залежить від здатності України проводити масштабні контрнаступальні операції одночасно на кількох напрямках, додають аналітики ISW. Якщо Україна зможе чинити серйозний тиск на позиції окупантів у районі Ізюма, продовжуючи перехід у контрнаступ під Херсоном, то російські війська опиняться перед дуже важким вибором. «Їм, імовірно, доведеться або відмовитися від своїх позицій на заході від Ізюма на користь захисту своїх ліній наземних комунікацій на північ і на схід, або виділити більше особового складу та техніки, щоб спробувати утримати нинішню лінію фронту. Однак такі сили потрібно було б перевести з іншого напрямку, що поставило б під загрозу інші завоювання Росії», — пояснюють фахівці Інституту вивчення війни.
