Война

В Ізюмі знайшли сотні могил. Ця трагедія відрізняється від Бучі

16 сен•Заборона

  • На цвинтарі Ізюма під час окупації поховали понад 460 людей, зокрема 25 українських військових.
  • Правоохоронці вже розслідують трагедію, тіла загиблих ексгумують.
  • Обставини смертей допоможе встановити реєстр ритуальних служб, якщо вони вели його.
Сотні людей поховали в одному місці в Ізюмі Харківської області за час окупації населеного пункту. На відміну від подібних трагедій на Київщині, в цьому місті могили організовані більш цивілізовано.

Заборона розповідає про масове поховання на Харківщині та попередні розслідування в Україні.

Ізюм: що знайшли в містіЗа час окупації, тобто з весни 2022 року, в лісовій частині цвинтаря Ізюма з’явилися понад 460 нових поховань. Зокрема, було знайдено братську могилу українських військових, де поховано до 25 захисників.

«Сапери закінчили перевірку території навколо братської могили. На 16 вересня запланована процедура ексгумації тіл загиблих», – повідомив уповноважений із питань безвісти зниклих Олег Котенко.

В Ізюмі знайшли понад 460 поховань. Фото: Настоящее время/Telegram

Масові захоронення в Ізюмі, знайдені після звільнення ЗСУ міста.

Фото: Настоящее время/Telegram

Братська могила, знайдена в Ізюмі після звільнення міста з-під окупації. Фото: Настоящее время/Telegram

В Ізюм знайшли більше 400 поховань. Фото: Настоящее время/Telegram Поховані люди могли загинути з різних причин: як від розстрілу, так і внаслідок бойових дій.

«Дехто був убитий [розстріляний], дехто загинув від артилерійського вогню, так званих мінно-вибухових травм. Дехто загинув від авіаударів», – сказав начальник слідчого управління поліції Харківщини Сергій Болвінов.

Він додав, що багато тіл ще не впізнані, тому причини смерті встановлять під час слідчих дій.

Кейс Ірпеня та Бучі: дії правоохоронців на ХарківщиніУкраїнські правоохоронці вже проводять необхідну процесуальну роботу на місці поховання. Поки невідомі терміни подальших дій із тілами, але Україна вже має досвід виявлення загиблих цивільних у повномасштабній війні. Наприклад, після деокупації Ірпеня Київської області із тілами також спершу працювали вибухотехніки.

«Обов’язково долучаємо слідчих, які роблять первинний огляд, залучаємо спецпризначенців, вибухотехніків,

бо розуміємо, що ці нелюди могли мінувати тіла загиблих наших громадян. Звичайно, долучаємо ДСНС. Після огляду пакуємо вказане тіло і доставляємо на безпечну територію, де воно готується до судово-медичної експертизи», – зауважував наприкінці березня начальник поліції Київської області Андрій Нєбитов.

Водночас ситуація на Харківщині відрізняється від Бучі, де також були масові поховання, адже могили більш цивілізовані.

«…Були сильні обстріли і люди помирали просто на вулицях. Ритуальні служби не знали, що це за люди, але вони їх забирали і хоронили на цьому кладовищі», – заявив уповноважений із питань зниклих безвісти Олег Котенко.

Він припустив, що ритуальники могли вести реєстр, який допоможе встановити, де загинули поховані люди і хто вони.

Раніше Заборона поспілкувалася з аспірантом одного з київських вишів Іллею Пунтусовим, який провів в Ізюмі перші місяці повномасштабної війни. Він розповів, що в центральній частині міста було багато поховань у дворах біля дитячих майданчиків.

Читайте еще