ЗСУ продовжують домагатися "значних успіхів" у Херсонській області, одночасно продовжуючи наступ у Харківській та Луганській областях.
Про це у своєму новому зведенні за підсумками 4 жовтня повідомляє американський Інститут вивчення війни (ISW).
На Херсонщині українські війська звільнили кілька населених пунктів на східному березі річки Інгулець уздовж траси Т2207, змусивши війська РФ відступити на південь у бік Херсона. Українські сили також продовжують просуватися на південь уздовж річки Дніпро та траси Т0403, перерізавши дві російських наземні лінії комунікацій (GLOK) на півночі Херсонської області та відтіснивши росіян на південь від кордону Херсонської та Дніпропетровської областей у район Берислава. Одночасно ЗСУ докладають зусиль, щоб завадити спробам Росії перекинути додаткові боєприпаси, резерви, мобілізованих військовослужбовців та засоби захисту на передові позиції.
Закріплення позицій ЗСУ на східному (лівому) березі річки Інгулець і на правому березі Каховського водосховища дозволить українським силам суттєво відтіснити російські війська до Дніпра на схід та витіснити їх на південь у бік Херсона та району Берислав-Нова Кахкова,
пише ISW, узагальнюючи побоювання російських військових блогерів.
Аналітики інституту також аналізують дані одного з таких «воєнкорів», згідно з твердженням якого для оборони 20-кілометрової лінії фронту потрібно 500 осіб з розрахунку приблизно 20 м на людину, проте на півночі Херсонської області через недоукомплектованість батальйонів РФ це співвідношення становить один солдат на 60 м лінії фронту. Цей факт разом з ефективними українськими наступальними операціями "частково пояснює швидкий темп краху армії РФ на цій ділянці", відзначають експерти Інституту.
У Харківській та Луганській областях області ЗСУ продовжують наступ на схід від річки Оскіл, за даними російських джерел бої продовжуються в районі траси R66 Сватово-Кремінна (обидва ці міста знаходяться вже в Луганській області). Українські війська увійшли до Богуславки та Боровської Андріївки (30 км на захід від Сватового). «Ці успіхи разом з іншими наступами ЗСУ на східному березі річки Оскіл фактично позбавили російські сили можливості використовувати річку як лінію оборони», — пише ISW, констатуючи,
що харківський фронт тепер фактично став луганським (що визнають навіть російські «воєнкори»-пропагандисти).
Тим часом оголошена Володимиром Путіним мобілізація поки що чинить більш значний короткостроковий вплив на внутрішню ситуацію в Росії аніж на перебіг війни в Україні. ISW пояснює це тим, що період мобілізації збігся з новими провалами Росії на фронті, що лише посилює розбрат у російському інформаційному просторі, підриваючи путінські наративи. «Українські джерела вірно зазначають, що часткова мобілізація не становить серйозної загрози в короткостроковій перспективі, оскільки український контрнаступ просувається швидше, аніж мобілізація може дати ефект», — наголошують експерти Інституту.
Наразі Путіну явно не вдається врівноважити баланс сил і конкуруючі вимоги російських націоналістів які стають дедалі більш войовничими через початок мобілізації — хоча й поділяють спільні цілі та завдання Путіна щодо війни в Україні. Російському диктатору необхідно зберегти підтримку як мінімум трьох основних «фракцій» у нинішньому російському націоналістичному інформаційному просторі:
- військові блогери та «військори» — презентують путінські погляди на вторгнення в Україну провоєнної аудиторії як у Росії, так і в маріонеткових квазіреспубліках;
- «ветеранська» спільнота — колишні російські офіцери та ветерани, які допомагають організовувати та проводити кампанії з набору нових сил;
- російські силовики - категорія, що забезпечує бойову міць армії РФ на полі бою (сюди ж ISW відносить групи, очолювані чеченським ватажком Рамзаном Кадировим та спонсором ПВК Вагнера Євгеном Пригожиним).
Тим часом ветеранська спільнота РФ різко критикує те, як проводиться путінська мобілізація.
«Фрагментація російського націоналістичного інформаційного простору може мати серйозні внутрішні наслідки та навіть вплинути на стабільність путінського режиму. Путін не зможе задовольнити несумісні вимоги різних груп», - робить висновок ISW.
Інші висновки аналітиків ISW за минулу добу:
- 4 жовтня українські сили продовжили досягати значних успіхів на півночі Херсонської області, розпочавши обвалення нечисленних позицій росіян у цьому районі;
- російські війська продовжують завдавати артилерійських, авіаційних і ракетних ударів на захід від Гуляйполя, а також у Дніпропетровській та Миколаївській областях;
- російські війська продовжують наземні атаки у Донецькій області;
- Кремль фактично наказав місцевим російським адміністраціям та установам, які не належать до Міністерства оборони, фінансувати значну частину мобілізаційних зусиль з місцевих бюджетів;
- російські силовики намагаються зберегти свій внутрішній апарат безпеки, оскільки путінська мобілізація Путіна виснажує цей сектор у спробі сформувати додаткові сили для ведення бойових дій в Україні.
