Під час битви за Київ минулої весни батько й син з позивними "Дракон" і "Змій", бійці 114 окремої бригади територіальної оборони Київської області, зупинили російську колону із 14 танків та БМП, які уже втікали, але не встигли.
Свою історію захисники України розповіли для "ФАКТІВ".
"Наш командир вів спостереження, я заряджав єдиний протитанковий гранатомет (РПГ), який ми мали, а мій син вибігав з тим РПГ на середину вулиці і стріляв з нього по колоні ворожої бронетехніки, що сунула на нас", - пригадили оборонці Київщини.
Чоловік розповів, що напередодні бою з танковою колоною їхньому підрозділу тероборони та бійцям ЗСУ вдалося відбити частину Дмитрівки Бучанського району.
"З дев’ятої години ранку до темноти, окупанти намагалися витіснити нас звідти: гатили з танків, а також з мінометів 82-го і 120-го калібрів. В результаті ми були змушені залишити перехрестя вулиць і укритися в підвалі одного з покинутих будинків. При цьому бійці нашого підрозділу продовжували далі спостереження за перехрестям з укриття", - повідомив "Дракон"
Далі він розповідає, що росіяни мали квадрокоптери,
оснащені інфрачервоними камерами. За їх допомогоювони бачили, де є рух людей. Втім, де і хто ці люди, вони визначити не могли.
Наступного дня українські захисники почулт лязкіт гусениць, гуркіт моторів — це рухалась колона бронетехніки. Відразу подумали, що це підмога, але коли ті вдарили по будинках, стало зрозуміло, що це ворог.
"Ми прийняли рішення: готуємо РПГ (ручний протитанковий гранатомет) до бою. Він у нас був тільки один. Ми вдвох з сином під орудою взводного прийняли бій. Взводний з біноклем, лежачи біля паркану, вів спостереження. Коли перший в колоні російський танк (ведучий, командирський) наблизився до нас на відстань метрів 120−130, мій син вибіг на відкрите місце посеред вулиці, прицілився і вистрілив по ньому з гранатомета. Зробивши постріл, помчав до мене. Я зарядив РПГ, і син знову вибіг посеред вулиці, вистрелив. Потім повторили все це ще раз. В результаті за короткий проміжок часу (секунд за 40) ми зробили три постріли по командирському танку. Всі вони були влучними Від них у танка заклинило башту — вона перестала рухатись. На той момент ми витратили заряди гранат для РПГ,
які у нас були", - пригадав боєць той бій.
Після удару хлопця командирський танк ворога був вже не боєздатним і загородив дорогу всій російській колоні.
"Тоді росіяни почали відтягувати цей танк назад. За цей час наші побратими принесли з машин, які було сховано в лісі, гранати для РПГ. Я брав ті протитанкові гранати і біг з ними вздовж 17 секцій паркану під вогнем іншого танку ворога, що зайшов нам з тилу. Коли той чи інший танк виповзав на вулицю, наш командир взводу, повідомляв нам про це, і тоді мій син виходив з укриття, стріляв і біг до мене. Я знову заряджав гранатомет. Стріляти випало саме «Змію», бо він молодий, а значить зоркіший та спритніший від мене, рука в нього міцніші", - розповідає далі "Дракон".
Після цього бою "Дракон", "Змій" та їхній піжрозділ ще два дні лишалися в Дмитрівці — поки не передали село військовій адміністрації та поліції.
Вони додали, що цей бій був упершим за життя. В перший же день війни пішли записуватися добровольцями в армію, але це не вдалося зробити через те, що висадився десант на аеродромі в сусідньому Гостомелі. Тому батько та син пішли в Ірпінь, знайшли опорний пункт місцевої тероборони. Зброю отримали вночі з 24 на 25 лютого. Тоді їхній підрозділ відійшов до одного з мостів через річку Ірпінь. Мама хлопця не знала, що він воює разом із батьком. Дізналася після виходу сюжету.
Нагадаємо, що батько з сином загинули разом, захищаючи Бахмут.
Читайте також:
- Новини України
- Війна в Україні
- Новини України: відео