Прикордонник з позивним Гаджет 23 роки свого життя присвятив службі в прикордонному відомстві. Проходив службу на ділянці Західного, Східного регіональних управлінь, згодом прибув на Київщину. Свого часу чоловік закінчив військовий ліцей, бо ще змалечку мріяв бути військовим. Про честь, доблесть, відвагу військових він чув з розповідей свого дідуся та батька.
Війна його застала на ділянці відповідальності Луганського прикордонного загону 2014 року. Він героїчно виконував там покладені на нього завдання, стояв в обороні Красної Талівки. Згодом проходив службу на Київщині – в столичному аеропорту.
«Я усвідомлював, що війна не закінчилась і вона буде мати продовження, тому готувався сам і передавав досвід колегам», - розповідає прикордонник.
Ранок 24 лютого 2022 року для нього, як і для більшості українців, почався з вибухів. Він швидко зібрався і вирушив до місця дислокації, сім’ю відправив до безпечного місця.
Спочатку прикордонник виконував завдання з оборони на Київщині. Коли ж українські воїни прогнали російських окупантів – вирушив з побратимами на північ, а потім – на схід країни.
Триматись у найтяжчі моменти йому допомагали думки про кохану дружину та дитину. «Я не хочу, щоб моя донька жила у війні, тому я зроблю все, щоб ця війна швидше закінчилась і російські варвари навіть подумати боялись лізти на нашу землю. Я захищаю своє», - говорить прикордонник.
Коли має вільну хвилинку – Гаджет малює.
Після Перемоги він мріє поїхати з сім’єю в український Луганськ.
«Робити на совість», - кредо, з яким життєвим шляхом іде прикордонник.
Державна прикордонна служба України
