Незвична колекція дніпровських лікарів - сотні уламків, куль, частин бомб та різноманітних снарядів та навіть шматки бетону. Це все вони дістають під час операцій, коли рятують військових та цивільних. Медики кажуть, передусім борються за життя, але не менше зусиль докладають, аби максимально зберегти усі функції своїх пацієнтів, йдеться в ТСН.
Понівечене коліно Руслана щойно прооперували, медикам вдалося дістати уламок. Бійця доправили з Донеччини, де під шаленим обстрілом рятував своїх побратимів, але, що й сам поранений, усвідомив не одразу. “Ракетний обстріл системи «Ураган», касетні боєприпаси. Спочатку був на адреналіні. Були хлопці набагато тяжчі від мене, тому я допомагав, а вже згодом, хвилин за двадцять, я звернув увагу, що в мене там болить”, - пригадує він.
У лікарні Дніпра щодня проводять десятки складних операції, аби врятувати пораненим не лише життя, а й кінцівки. “Наче маленьке ушкодження може розвинутися у великі інфекційні ускладнення в подальшому. І як мінімум можна втратити суглоб, функцію суглоба, а як максимум - можливо, і кінцівку,
якщо не лікувати”, - пояснює лікар.
У нього вже є чимала моторошна колекції. “Оце залишки авіабомби, уламки з великих. А це заряджаються, як касетні боєприпаси - такі дротики. Дуже підступні. Вхідний отвір - наче головкою укололо, а заходить дуже глибоко і далеко”, - розповідає хірург.
Лікар каже, часом врятовані бійці просять уламки на пам’ять про пережите, а решту смертоносних знахідок медики зберігають. “Збираємо для майбутніх поколінь. Інколи з хлопцями спілкуюся: що це могло бути? Каже: не можу знати, бо летіло все, що завгодно”, - переповідають медики.
Тридцятирічному Анатолію саме рятують понівечену кисть. Під Донецьком з побратимами відбивали атаку росіян, із пораненою рукою добу тримав позиції. “Брали в полон наших ворогів і по нам працював ворожий танк. Я встиг сховатись за стіну, але я тримав автомат. Виходить, що осколки пішли в мій палець. Я клав на руку автомат і так стріляв”, - розповідає Анатолій, як воював із пораненням.
Він шість років жив у Польщі, та коли розпочалося повномасштабне вторгнення, кинув там усе і повернувся, аби боронити Україну. “Це був шок для мене. Я не міг повірити, що таке діється насправді. Але в мене родина живе в Україні, мої рідні. Я не бачу іншого варіанту, як вигнати їх з нашої землі”, - переконує чоловік.
Попереду в нього ще складні операції, та Анатолій прагне якнайшвидшого одужання, аби повернутися до своїх та завершити справу. Каже, після перемоги з врятованою рукою обов’язково влаштує гітарний концерт.
Читайте також:
На Волинь повернулась зима із хурделицями: сніг і ожеледь вкрили все навкруги
Селище Кам'янське розділила лінія зіткнення: як мешканці живуть по сусідству із фронтом
