Чи може окупаційна влада відновити роботу портів на захопленій частині Херсонщини? В якому стані вони були до окупації регіону, і як використовуються зараз? Чому після деокупації правобережної Херсонщини не відновилася робота херсонського і миколаївських портів? Про все це більш докладно дізнавався проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
На окупованій частині Херсонської області готують до роботи порти на узбережжі Чорного та Азовського морів, заявив 15 березня призначений Росією так званий виконувач обов'язків губернатора регіону Володимир Сальдо. За його словами, ідеться про Скадовський морський торговельний порт, портопункти у Генічеську та Хорлах. Там планують здійснювати не пасажирське сполучення, а перевезення вантажів, зазначив окупаційний чиновник.
Пізніше в ефірі телеканалу «Росія 24» Сальдо заявив, що порти Скадовська та Генічеська працюватимуть на прийом будівельних матеріалів із Криму, Тамані та Новоросійська, адже попереду «багато будівництва», запевнив він.
Також Росія планувала перетворити порти Маріуполя та Бердянська на базу свого військового флоту.
Про це 21 грудня 2022 року заявив міністр оборони Росії Сергій Шойгу на колегії відомства. За його словами, російське Міноборони планує розгорнути в цих окупованих містах пункти базування суден забезпечення військово-морського флоту Росії.
Порти Маріуполь та Бердянськ включені до реєстру морських портів Росії, також ділянку водних шляхів Херсонської області планують включити до «Переліку внутрішніх водних шляхів Росії», повідомив російський міністр транспорту Віталій Савельєв.
«Пропагандистські кроки»
Міський голова Скадовська Олександр Яковлєв у коментарі «Новинам Приазов'я» назвав заяви Сальдо про роботу окупованих портів «черговим пропагандистським кроком».
«Ми негативно реагуємо на все те, що роблять окупанти на нашій території, вдаючи, що вони господарі там. Тому будь-яка їхня діяльність, завжди направлена не на благо, а для якихось їхніх цілей, як правило пропагандистських цілей», – зауважив він.
Посадовець зазначив, що порт Скадовська має певні обмеження через екологічну ситуацію в регіоні.
«У нас же Джарилгацька затока, мілке море, і відповідно порт має обмеження для
судноплавства по осадці суден. Це десь 5-5,5 метрів і порт не працював з 2013 року. Тому відповідно вхідний канал є дуже засмічений і будь-які роботи з його очищення, це знову таки екологічне навантаження на всю екосистему, на Джарилгацьку затоку, що точно не сприяє нормальному стану. Тому вважаю, що будь-які такі дії будуть дуже шкодити в майбутньому екосистемі затоки», – пояснив Яковлєв.
Він розповів, в якому стані був місцевий порт до повномасштабного вторгнення Росії.
«Порт готували до передачі в концесії спочатку, потім було рішення Кабміна про те, що порт буде проданий і визначалася вартість. Тому насправді інфраструктури порту майже немає, там залишився один кран і декілька майданчиків, і в принципі все. Як такої інфраструктури для перевалки немає, все в дуже поганому стані», – каже мер Скадовська.
«Тому насправді майбутнє порту – це ревіталізація, перетворення його на прийом менших судів, пасажирське перевезення. Як туристичну частину його можна робити, але не як вантажний порт», – вважає Яковлєв.
Зараз порт Скадовська використовують російські військові у власних цілях,
додав міський голова.
«Немає такої інформації про якісь роботи в порту. Порт – це територія мілітарна, там вони ховають зброю, вони використовують цю територію у своїх військових цілях. Говорити про якісь роботи з відновлення господарської діяльності, на сьогодні немає такої інформації», – додав він.
З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
«Автошляхи та залізниця в пріоритеті»
Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов також зазначив, що порти, про які заявив Сальдо, до окупації повноцінно не працювали.
«Я слідкував за ситуацією з портами – це безперечно Скадовськ, Генічеськ, в Хорлах – там фактично порту немає. І треба казати, що Генічеськ, Скадовськ – порти не функціонували повноцінно вже перед окупацією. Генічеський порт – не проводилися обслуговування і там було замулення фарватеру, проходу, і він дужне обмежено використовувався для рибальських цілей», – прокоментував він.
Окупаційна влада намагається перед усім підтримувати у задовільному стані автошляхи й залізницю,
каже експерт.
«Якщо говорити про транспортну інфраструктуру, то вони докладають зусиль до підтримання певного стану автомобільних доріг та залізниці, які потрібні для забезпечення порту і забезпечення логістики військ, цивільної адміністрації. Йде там частковий ремонт на трасі Мелітополь-Джанкой, трошки щось там намагаються робити з розбитою їхньою важкою технікою дорогою, яка пов'язує Скадовськ з Генічеськом. Власне на цьому і все», – розповів він.
Заяву Сальдо про підготовку до роботи порту у Хорлах Сергій Данилов називає «кумедною» і пояснює, чому.
«Це було особливо кумедно, оскільки там і порту не існувало з часів Фальц-Фейнів (засновники заповідника «Асканія-Нова» на Херсонщині – ред.). Там причальна стійка для місцевих рибалок. Це все вкладається в їхню (окупаційної влади – ред.) загальну концепцію – багато говорити, багато обіцяти та спрямовано на пропаганду великої могутньої Росії, яка спроможна там запустити господарство. Це чисто для пропаганди використовується цими гауляйтерами і їхніми російськими військовими», – вважає Данилов.
Експерт зазначив,
що порти, які зараз розташовані на окупованій частині Херсонщини, мають невеликі потужності.
«Якщо маріупольський порт чи у Бердянську, наприклад, вони все-таки більші, то порти Азовського та Чорного морів Херсонської області, які зараз знаходяться під окупацією, вони дуже маленькі насправді. Там і можливостей таких немає і потреб, наскільки я розумію, немає», – зауважив Данилов.
«Сальдо анонсував, що вони будуть запускати поромну переправу – стежка на Туреччину, вона існувала певний час, викликала певні суперечки в громаді, проте вона колись існувала. І він зараз знову-таки з пропагандистською метою говорить, що ми відновимо цю поромну переправу. А потреби перевозити для зберігання якихось човнів в ці порти немає, і можливості немає», – додав він.
Він підтвердив, що доступу до цих портів зараз немає: «Немає доступу, я це підтверджую. Я так думаю, що в Хорлах і частково, можливо, в Скадовську порти використовуються для їхнього малого флоту – прикордонної служби ФСБ. Ці катери, які здійснюють протидиверсійне патрулювання узбережжя».
«Дві мети окупантів»
Тим часом у Маріуполі окупаційна влада вже відновила роботу порту.
В акваторії нещодавно зафіксували перше російське судно, повідомив 23 березня радник міського голови Петро Андрющенко й опублікував відповідне відео.
Політик зазначив, що чергове постачання вантажів до порту Маріуполя відбулося, де-факто, робота порту відновлена. Відтепер він теоретично може прийняти судна до 20 тис. тонн. Якщо поїдуть військові вантажі – це в рази швидше та дешевше, ніж вантажівками, зауважив Андрющенко.
За даними політика, судно яке зафіксовано на виході з Маріупольського порту, має назву «Калевала». Належить до класу «несамохідна плавуча казарма» на кількість до 400 людей (плюс екіпаж до 40 людей). Судно вже використовували у російській Астрахані, і його перемістили через Ростов до Маріуполя. Цю казарму перемістили у процесі реалізації задуму з переобладнання порту у військово-морську базу, підкреслив Андрющенко.
Маріупольське видання 0629 написало, що це списане російське судно стояло на якорі в порту «Оля» біля Астрахані, що у дельті річки Волга. Судно старої будівлі й останнім часом використовувалося лише як плавучий гуртожиток для нафтовиків.
Раніше це був паром для перевезення пасажирів та невеликих вантажів.
Депутат Маріупольської міської ради Дмитро Забавін розповів «Новинам Приазовʼя», що у місцевому порту зараз проводять ремонтні роботи.
«Для чого їм це потрібно? Для того, щоб нарощувати ввезення військової техніки до маріупольського напрямку і вивозити метал та зерно, яке вони крадуть в Україні. І, власне кажучи, це такі дві мети. Вони вже заявили про те, що будуть поновлювати пасажирські перевезення, але, звісно, що це буде прикриття – з одного боку завезення техніки, а з іншого вивезення зерна та металу з комбінату імені Ілліча», – впевнений депутат.
«Власне кажучи, автомобільним транспортом вони не можуть залучити такі потужності. Та і зерно, відповідно, вивозити дорожче автомобільним транспортом, тому вони шукають такі шляхи», – додав він.
Окупаційна влада не запустить роботу маріупольського порту на повну потужність, переконаний депутат.
«Якщо брати у відношенні у відсотках, то десь 10% (відновлено – ред.) від загальних можливостей порту, які були у мирні часи, коли порт працював як український порт,
який мав можливості співпрацювати з усіма міжнародними партнерами. І до 100% потужностей вони його ніякими силами взагалі не запустять, тому що є санкції», – каже він.
«Тобто, раніше порт працював з міжнародними партнерами, а зараз вони його хочуть зробити внутрішнім портом для поєднання з Ростовською областю та Краснодарським краєм. Тобто, зробити внутрішнім портом для того, щоб налагоджувати саме внутрішню логістику», – пояснив Забавін.
У порту працюють як місцеві жителі, так і робітники, які приїхали з Росії, додав Забавін: «Так, там є і працівники, на жаль, маріупольці, але була така інформація, що рівень заробітної плати таким працівникам занадто низький. Багато хто відмовлявся від цієї праці, але ж є і представники країни-агресора, які також там працюють над ремонтом кранів і над тим, щоб запустити пропускну спроможність порту більш ефективно».
«Заблоковані всі порти»
В Україні вже неодноразово лунали заяви про необхідність залучення до «зернової угоди» порт Миколаєва. Після деокупації Херсона президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна може наростити експорт на мільйони тонн щомісяця.
Для цього він пропонує розширити експортну зернову ініціативу на інші наші порти, зокрема, Миколаїв та Ольвію.
Президент «Української зернової асоціації» Микола Горбачов в інтерв’ю NV, опублікованому 14 листопада 2022 року, розповів, що через миколаївський порт до повномасштабного вторгнення українські аграрії відвантажували близько 25−30% усього експорту. Деокупація Херсона відкриває можливість експорту зерна з портів Миколаєва, зазначав тоді підприємець.
Втім, 18 березня стало відомо, що «зернову угоду» продовжили, але миколаївські порти до її реалізації поки не залучають.
Заступник міністра фінансів України, колишній заступник міністра інфраструктури України Олександр Кава розповів «Новинам Приазовʼя», що зараз заблокована робота всіх морських портів, крім тих, які працюють в межах «зернової угоди».
«Порти Херсона, Миколаєва, вони зараз не використовуються, тому що через агресію РФ проти України заблоковані всі морські торговельні порти України, окрім портів Великої Одеси – це Одеський морський торговельний порт, порт «Чорноморськ», і порт «Південний». Вони працюють в межах зернової угоди між Україною,
Туреччиною, ООН та РФ по експорту зернової продукції з України», – каже Кава.
«Окрім зерна в межах цієї угоди так само експортується олія, шрот, по суті все, що можна віднести до зернової групи. З іншими вантажами зараз працюють лише ті порти України, які знаходяться в усті Дунаю – це порти, в першу чергу Ізмаїл та Рені плюс Дунайський порт», – пояснив він.
Для економіки України важливо відновити роботу миколаївських портів, каже посадовець.
«Порт Миколаєва в мирний час перевалював по суті близько 25 млн тонн вантажів. Це більше, наприклад, ніж Одеський морський торговельний порт та більше ніж порт «Чорноморськ», але менший ніж порт «Південний», – зазначив він.
«В першу чергу для економіки України важливий Миколаївський торговельний порт та порт «Олівія» – колишній порт «Октябрськ», і відповідно термінали, які знаходяться в Бузькому лимані, в Бузькій протоці Миколаєва. Це дуже великий портовий кластер. Це є можливість для експорта і зернових, і металургійної продукції. Для економіки це буде мати дуже велике значення», – підкреслив посадовець.
Порти Очакова Миколаївської області й Херсона не мають такого значного впливу на економіку України,
як саме миколаївській, зазначив Кава.
«Звісно, їхня робота це великий плюс для економіки, але їхнє значення значно менше. Що стосується Херсону, є ще певні проблеми, поки не буде звільнено лівобережжя Дніпра, щоб забезпечувати безпечну роботу цього морського порту», – зауважив він.
«Зараз лівобережжя Дніпра є по суті окупованим і відповідно через Дніпро в районі Херсону проходить лінія розмежування. Порт знаходиться на правому березі Дніпра, але з лівого берега, на жаль, ми регулярно фіксуємо прильоти. Відповідно судно, яке туди зайде повинно мати гарантії безпеки. Більш того, повинні бути гарантії безпеки для вантажу відправників. Поки ситуація не вирішиться із деокупацією, говорити, як ситуація б розвивалася там дуже складно», – пояснив чиновник.
За словами посадовця, Україна неодноразово пропонувала долучити миколаївський портовий кластер до «зернової угоди», але партнери цю ідею не підтримали.
«Так само як українська сторона неодноразово пропонувала збільшити номенклатуру вантажів, які могли б експортуватися через українські морські торговельні порти. В першу чергу наша економіка зацікавлена в експорті залізорудної сировини, оскільки Україна є одним із найбільших у світі експортерів залізної руди й це важливо для забезпечення роботи гірничо-збагачувальних комбінатів як Кривого Рогу, так і Полтавщини. Але така ініціатива теж не знаходила підтримки від інших сторін угоди», – розповів Кава.
Деокупація лівобережної частини Херсонщини може сприяти розблокуванню роботи портів Херсона і Миколаєва, додав він.
