Інформація про місце утримання зазвичай не впливає на швидкість обміну полонених військовослужбовців, часто цю інформацію Кординаційний штаб вже дізнається після обміну.
Про це йшлося під час зустрічі з родинами військовослужбовців окремої єгерської бригади у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
«Наприклад, коли на переговорах домовляються про повернення важкопоранених, то часто дані про те, де їх тримали, дізнаємося після обміну. Або коли є відомості, в якій колонії тримають нашого оборонця, та навіть у якому бараці — це не є гарантією того, що його вдасться забрати найближчим часом», — пояснили у штабі.
Крім того, на зустрічі обговорили збір інформації від тих, хто повернувся з неволі.
«Бесіди проводяться майже одразу після звільнення з полону. Оскільки багато захисників перебувають у неволі тривалий час, тому намагаємося все робити якомога оперативніше», — зауважив представник штабу.
У Координаційному штабі розповіли про деталі проведення службових розслідувань фактів зникнення безвісти військовослужбовців під час бойових дій.
«Не завжди свідчення побратимів бувають достовірними. Навіть якщо вони свідчать про пряме влучання в бліндаж, але немає тіл зниклих захисників, командир обліковує їх як зниклих безвісти. Бувало, що після таких свідчень людину потім знаходили в полоні», — йдеться у повідомленні.
