На їхніх плечах стоїть уся лінія фронту, їм завжди дістається найбільше від ворога. Відбити атаку, піти в штурм, вгризтися в кам’янистий грунт лопатою і киркою - така їхня щоденна важка робота. Це все про українську піхоту, яка уже 9 років поспіль тримає рубежі російсько-української війни. Напередодні в бійців-піхотинців було професійне свято, йдеться в ТСН.
З позицій 24-ї бригади імені короля Данила в бінокль гарно проглядається місто, яке вже 9 років в окупації. “Горлівку, початок її, перші квартали”, - показують бійці.
Невелика ділянка фронту, яку нині тримають бійці королівської бригади, без перебільшень, є унікальною - лінія фронту тут не змінювалась ще з часів АТО.
Можна лише уявити скільки тонн ворожого заліза за увесь час витримали на собі тутешні окопи. “Пряме попадання в бліндаж, ну витримало, просто лиш порох піднявся, та й все. Кожен день літають ті самі дрони, кожен день працює їхня артилерія, мінометники працюють, кожен день працюють РСЗВ”, - розповідають бійці.
Та воїни щоразу змушують недруга жалкувати, що розпочав обстріл. “Вони інколи починають канонади з пострілів,
наші хлопці їх присікають і вже буває просто, що вони припиняють вогонь, щоб ми припиняли, але ми не припиняємо, ми вже як війшли в кураж, то ми дострілюємо до всіх”, - кажуть бійці.
Росіяни, які звикли до безліміту артснарядів, на цьому відтинку фронту, змушені щиро дивуватись, перевага в артилерії - за нами. “Більше напевно нашої працює, ніж їхньої, це можна сказати на сьогоднішній день на цьому напрямку напевно. Це тішить”, - додають воїни.
Королевичі тут міцно тримають панівну висоту, тому росіяни в штурми не ходять. Кілька разів лише намагались прощупати оборону. “Лізуть на кулемет і їх офіцер - “пашлі-пашлі”, нам ще чути їх було, зараз ще трошки-ще трошки, мос**лі такі смішні, вони такі шумні, капєц, як в Європі вже чути, що це мос**ь, так само і тут, вони поводять себе так шумно, що їх чутно на сотні метрів”, - переказують піхотинці.
Час до часу дивними жестами доброї волі окупанти допомагають нашим хлопцям. “Цей фактор ми пояснити не можемо, тому що ми дивимось позиції противника зліва-справа, вони запускають кулеметну чергу трасерами і їм зразу їхні ж дають відповідь,
тобто починають бій і кидають гранату і просто бій закінчують. Ну, спрощують нам ситуацію трішки”, - кажуть військові.
Більшість бійців королівської бригади ніколи не були в Горлівці, але мають непереборне бажання прогулятися її вулицями. “Від тисячі до 1300 метрів, можливо зараз десь відстань ця скоротиться, десь на якихось 500-400 метрів, воно буде змінюватись, уже прийшов час, щоби цю відстань до них скорочувати, ну й відповідно скорочувати відстань до Горлівки”, - переконують бійці.
Піхотинці в своє свято продовжували тримати рубежі. “Найбільшу роботу роблять хлопці з піхоти, повірте мені, найбільшу. Як зупиняють ті танки, як борються в містах, це все робить піхота”, - кажуть хлопці.
Читайте також:
Аби летіло повз, світло і пралку: мешканці прифронтового Запоріжжя поділились своїми мріями
