Коли раніше мова йшла про можливе зіткнення між армією рф та арміями країн-членів НАТО, то говорили, що багато буде залежати від конкретних обставин та умов бойових дій. Загалом можна сказати, що за повідомленням російських ЗМІ, у армії рф начебто є сучасна техніка та зброя, що здатна протистояти танкам «Леопард», «Челенджер» та «Абрамс». Вони розповідали, що у складі армії рф були власні «аналоговнетні» танки, такі, як Т-90 та Т-14 «Армата», які також мають високу бойову ефективність і забезпечені сучасними системами управління та захисту. До того ж на минулорічних змаганнях з танкового біатлону росіяни намагалися довести, що на успішність бойових дій впливає не тільки технічна перевага танка, але й підготовка екіпажу, використання тактики ведення бойових дій.
Українські військові захопили російський танк Т-90А, якій застряг у районі села Курилівка на Харківщині. Осінь 2022 року. Фото: warspotting.net
Та ключове слово тут «раніше». За більше ніж рік великої війни українські військові вже знищили або «затрофеїли» чимало «сучасних» танків рф. Досвід використання танків Т-90А на російсько-українській війні показав,
що низка конструкторських рішень під час розробки цієї машини стали провальними для поля бою. Що ж стосується технічного стану трофеїв, то внаслідок низької навченості екіпажів і російського «разгильдяйства», він залишає бажати кращого. Та й це ще не все.
Враховуючи останні факти, що з’являються на різних ресурсах у відкритому доступі, навіть Т-64 та Т-72, спроможних виконувати бойові завдання, на озброєнні армії рф залишилося небагато. Вони масово знімають з консервації застарілі радянські танки середини минулого сторіччя. І якщо спочатку мова йшла про Т-62, який був глибокою модернізацією танка Т-55, то зараз виявляється, що росіяни вже знімають зі зберігання та везуть на передову Т-55 і навіть Т-54, які останнім часом можна було побачити лише у музеях!
У цьому контексті варто ще й подивитися на різницю між радянськими танками та танками країн НАТО, зокрема німецьким «Леопард» та американським «Абрамс». Ці машини створені з урахуванням безпеки екіпажу та зручності ведення бойових дій. Вони мають ряд суттєвих технічних переваг, таких, як встановлені тепловізори та лазерні далекоміри,
починаючи з модифікацій дев'яностих років, що дозволяє раніше виявляти ворога порівняно з радянськими танками. Крім того, вони мають командирську панораму, інтегровану систему управління вогнем та прицільні оглядові пристрої, які забезпечують ефективніший огляд поля бою та забезпечують точність стрільби.
— Стандартною вправою для екіпажів німецьких «Леопардів» є не просто стрільба по мішенях, а влучання в конкретну частину ворожого танка. Техніка це дозволяє, все інше — вправність екіпажу, — пояснює в коментарях для одного з українських видань військовий експерт Олег Катков. — Досконала система управління вогнем та вкрай вдала підвіска дозволяють стріляти прицільно на дальність 5 км при швидкості до 30 км на годину під час руху по бездоріжжю. Ще однією перевагою є підкаліберні бронебійні боєприпаси, який мають наконечник зі збідненого урану або вольфраму, що забезпечує величезне бронепробиття, яке значно перевищує показники бронювання застарілих радянських машин.
Дехто, як і автор, з власного досвіду, скаже, що під час широкомасштабного вторгнення безпосередньо танкових боїв майже не було.
Здебільшого танки використовують осколково-фугасні боєприпаси для підтримки своїх військ та ураження ворожих опорних пунктів. Тож такі показники, як бронезахист і вогнева перевага, зараз не важливі, але це стосуються лише умовної позиційної війни. Створеному за підтримки іноземних партнерів для контрнаступу ЗСУ броньованому кулаку з «Леопардів», «Челенджерів», «Мардерів» та іншої сучасної техніки, до якого згодом мають долучитися й «Абрамси», російській армії, оснащеної застарілою технікою з погано навченими екіпажами, протипоставити буде нічого.
Отже, враховуючи використання застарілого радянського мотлоху, який ще й перебуває у дуже поганому технічному стані (правильно зберігати техніку в срср та на росії ніколи не вміли), на росіян знову очікує неприємний досвід Другої світової війни, коли радянські танки у прямих зіткненнях з німецькими зазнавали колосальних втрат внаслідок недосконалого озброєння та бронювання. Розуміючи це, вони зараз посилено мінують найбільш небезпечні з їхньої точки зору напрямки можливого удару наших військ та й це їх не врятує.
