Під час фільтрації в окупованому Маріуполі росіяни роздягали догола та приставляли пістолет до голови жительці Маріуполя Ірині Навальній. Окупанти її залякувати та сміялись із прізвища.
Про це в етері Громадського радіо повідомила мати Ірини Навальної Олександра Столяр.
«Ми питали у всіх, як можна виїхати. Нам сказали, що з Донецька у Маріуполь приїжджають іноді «волонтери» «ДНР» і з ними можна домовитись, оплатити виїзд і виїхати. Таким чином 9 травня ми виїжджали, дуже довго їздили по місту, бо це була процесія із депутатами донецькими, які фотографувались на фоні зруйнованого міста, знімали сюжети, танцювали деякі біля Драмтеатру. Це не просто боляче було, у нас була одна ціль, ми хотіли повернутись в Україну, нам потрібно було вижити. Тому ми все це перетерпіли і виїхали в Донецьк. У Донецьку я пройшла фільтрацію і далі за гроші перевізниками ми виїжджали в Москву. З Москви у Прибалтику, з Прибалтики у Польщу і далі у Львів, зі Львову в Житомирську область», – розповіла мама.
За її словами, Ірина проходила фільтрацію раніше.
«У нас були вдома тварини і хтось мав з ними залишитись, а хтось мав поїхати за межі міста. Є таке село Безіменне, там був фільтраційний табір і дочка із сусідами поїхала проходити цю фільтрацію. Ми домовились, що ми поміняємось місцями і з кимось поїду я потім. У дочки виникли проблеми відразу через прізвище. Як тільки вона зайшла у намет її приставили обличчям до стіни приставили пістолет до голови тримали там близько 2 годин, залякували, сміялись з її прізвища, допитували, рились у телефоні, хотіли її злякати, що вони там щось знайшли. Звичайно питали щодо військових Азову, роздягали до гола, коли дочка повернулась звідти, вона розповіла, що думала що її там застрелять. Підставою для цього всього стало прізвище Навальна», – каже Олександра Столяр.
Також вона розповіла, що окупантам подобалося над Іриною знущатись, їм подобалось її лякати і те, що «прізвище для них червона ганчірка — це так само воно є».
«На російському кордоні дочку тримали понад 2 годин, теж роздягали ноутбук, проглядали телефон. Ми думали, що вона там залишиться і ми не зможемо виїхати, але пропустили. Коли ми переступили кордон із Прибалтикою я розплакалась. Цей момент безпеки, що ти у безпеці.
У серпні дочка не витримала і попросила поговорити з бабусею, бо бабуся влаштовувала істерики кожен вечір, що вона без неї не може, що вона за нею скучила. Бабуся залишилась у Маріуполі. Ми бабусю просили виїхати, але вона не погоджувалась», – додала Столяр.
Вона розповіла, що коли Ірина зникла у Маріуполі, то відразу подумала, що щось могло статись, бо вже на той час знала, що у будинку в Маріуполі є люди, які збирали інформацію про жилі та нежилі квартири.
«Я твердо впевнена, що мою дочку здали сусіди, що у нежилій квартирі став хтось з’являтися. Іра контактувала з бабусею, коли Іра пропала це було 27 вересня 2022 року. Вона вранці пішла до нас додому у неї були вже зібрані речі, які вона хотіла перевезти сюди забрати з собою дозбирати речі і 27 ввечері вона не вийшла на зв’язок і відповідно я зв’язалась із бабусею і бабуся не знала теж. Мені прислали відео з Іриним допитом я дуже за неї злякалась, бо там сидить залякана дитина. Її звинуватили у тому, що вона хотіла підірвати «виборчу дільницю» вона для них просто зручна дівчина їм треба було відмітитись, що вони запобігли теракту в «день референдуму» і вона їм попалась. Я точно знаю, що за нашою квартирою стежили і вони були готові до затримання її», – сказала мати.
Окупанти знімали про Ірину відео, навіть фільм про неї зняли «терористки Зеленського».
«Зараз Ірина чекає суду, протягом року вони мають висунути обвинувачення і передати справу до суду. До 28 жовтня, бо вони 28 жовтня завели справу, до 28 жовтня вони її тримали в ІТТ.
З української сторони працюють юристи як потрібно. Іра є у всіх реєстрах», – підкреслила Столяр.
