Якийсь час тому, розглядаючи фортифікаційні споруди та лінії оборони, що зводяться в окупованому Криму, я вирішив розглянути їх у контексті наявних засобів ураження у Сил оборони України (СОУ) та глибини ефективного вогневого впливу на окупантів у Криму, у разі їх оборони.
В результаті у мене вийшов листковий пиріг з 40-кілометровою зоною застосування ствольної артилерії, 80-кілометровою зоною РСЗВ, 120/150 – кілометровою при перспективнішому постачанні засобів ураження відповідної дальності.
При цьому такий листковий пиріг буде життєздатним лише при реалізації сценарію зі звільнення острова Зміїний, адаптованого для більшої території Криму. Сценарій повної ізоляції півострова Крим від зовнішнього світу та методичної, планомірної анігіляції окупантів.
Основне завдання СОУ для старту активної фази цього сценарію – це вихід до адміністративного кордону півострова. Після цього розпочнеться формування ударно-вогневого потенціалу для виконання завдань зі знищення всіх військових об’єктів та військової інфраструктури на півострові.
Фактично, СОУ могли б забезпечити 4 зони ураження,
з урахуванням наявних і перспективних засобів, і цих зон цілком вистачало б, щоб змусити російські окупаційні війська (РОВ) тотально втиснутись у південній локації, оголивши, ну чи хоча б послабивши північ та центр півострова.
Заздалегідь зазначу, що зони ураження вказувалися з урахуванням обов’язкового буфера безпеки для засобів ураження до 20 км і без урахування специфіки пострілів, з усередненим значенням по дальності. Тобто умовно до +20-30% за дальністю до зазначених значень.
У свою чергу, важливим моментом було відновлення повного контролю над Азовським морем та завдання непорівнянних з функціонуванням ушкоджень єдиної логістичної артерії, що сполучає материкову росію та півострів – Керченський міст.
Збереження поромного сполучення можливе лише у цивільних цілях, а от у разі його використання для забезпечення півострова силами та засобами РОВ, таки пороми повинні знищуватись, у морі чи в портах, адже під час перевезення військ вони можуть і будуть прикриватися цивільними. Таким чином, контингент окупантів на півострові опиниться в ізоляції і щодня нестиме втрати,
відновлення яких не буде можливим. Тобто щоденний мінус, який призведе за деякий час до повної втрати боєздатності підрозділів РОВ у Криму.
Але що сталося останнім часом? Останнім часом півостровом стали прилітати засоби, від яких не втекти. Їх практично не можуть перехопити російські засоби ППО і навіть південна смуга півострова не є безпечною окупантів вже зараз. Не завтра, не через місяць чи три, а стала нею такою ще “позавчора”.
Такі можливості значно розвантажують можливості СОУ щодо створення максимально ефективної зони ураження в окупованому Криму. І скільки б окупанти не зосередили особового складу на півострові, після втечі з материкового півдня, 100 тисяч чи навіть 150 тисяч, ця кількість буде неважливою. Адже в Криму ця маса буде в ще жахливіших умовах, ніж на правому березі Херсонської області. Не в рази, а на порядок.
Це лише один зі сценаріїв, який найбільш виразно бачиться мені, але при цьому, на столі в Генштабі ЗСУ, більш ніж впевнений, подібних сценаріїв кілька, і деякі з них набагато несподіваніші, ніж цей шаблонний малюнок більш масштабної операції, ніж була на острові Зміїний чи правому березі Херсонщини.
Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко
Інформація – одна з граней війни! Підписуйтесь на акаунт «Інформаційного спротиву» в Twitter, а також на наш канал в Telegram. Разом до Перемоги!
Сообщение Як ЗСУ створюють ефективну зону ураження окупантів в Криму появились сначала на Iнформацiйний спротив.
