Усе через його властивість підвищувати лужність ґрунту.
10 рослин-ацидофілів, які потребують кислого ґрунту Ці культури природно ростуть у кислому середовищі. Лужний ґрунт для них — стрес, а внесення попелу лише посилює проблему.
Лохина (садова чорниця) — особливо чутлива до лужності, швидко реагує пожовтінням листя. Рододендрон — потребує стабільно кислого, пухкого субстрату. Азалія — у лужному ґрунті майже не росте й не цвіте. Гортензія вкликолиста — зміна кислотності впливає навіть на колір квітів і загальний стан рослини. Верес — природний мешканець кислих торф’яних ґрунтів. Еріка — близька родичка вересу, так само не переносить розкислення. Журавлина — потребує дуже кислого середовища для нормального розвитку. Брусниця — без кислого ґрунту слабко родить. Камелія — декоративна культура, що погано реагує на будь-яке підлуження. Папороті (більшість садових видів) — віддають перевагу слабокислому й органічно багатому ґрунту. Ознаки, що з попелом переборщили Городники назвали рослини, яким попіл є недоречним Ґрунт змінюється не миттєво, але рослини швидко сигналізують про дискомфорт.
Найтиповіші ознаки: пожовтіння листя між жилками (особливо молодого), уповільнений ріст нових пагонів, дрібні, слабкі або деформовані листки, слабке або відсутнє цвітіння, поверхня ґрунту стає світлою, ніби припиленою, земля швидше пересихає і гірше утримує вологу. Тож якщо такі симптоми з’явилися після підживлення попелом — причина майже очевидна.
Чим замінити попіл для кислолюбних культур Для таких рослин потрібні підживлення, які не підвищують pH, а інколи навіть трохи його знижують. Найкращі варіанти: верховий кислий торф, хвойний опад або подрібнена кора, компост із листя, спеціальні добрива для ацидофільних рослин, слабкі розчини лимонної кислоти або оцту для підкислення води (періодично, у малих дозах), сульфат амонію або інші підкислювальні мінеральні підживлення. Такі засоби підтримують природне середовище, у якому коріння працює активно й ефективно.
