У більшості господарств вже проведено два підживлення озимої пшениці, проте саме третє – те, яке часто ігнорують, – здатне суттєво вплинути на клас зерна і ціну реалізації врожаю в серпні. Від цього рішення може залежати додатковий прибуток у сотні гривень за тонну.
Значення третього підживлення у фазі прапорцевого листкаУ період квітня–травня озима пшениця в Україні переходить у фазу прапорцевого листка, яка є вирішальною для формування якості зерна. Перші два підживлення здебільшого відповідають за кущіння та врожайність, а третє – визначає клас зерна: чи буде воно фуражним або ж відповідатиме 1–2 класу.
У 2026 році різниця у ціні між класами становить 500–800 грн/т. Для господарств із врожайністю 6 т/га та площею 500 га це означає можливу втрату від 1,5 до 2,4 млн грн через відмову від одного підживлення.
У фазі появи прапорцевого листка інтенсивно формуються усі частини колосу. Саме в цей час позакореневе підживлення дозволяє забезпечити повноцінний розвиток насіння, особливо за умов недостатньої вологи. Рослина активно поглинає азот через листя й направляє його до колосу.
Після колосіння ефективність засвоєння азоту різко знижується.
Найбільш ефективним азотним добривом для позакореневого підживлення в цій фазі є карбамід. Хоча КАС також покращує якість зерна, він може обпікати листки й колоски пшениці, знижуючи врожайність, тому поступається карбаміду за ефективністю.
Практика внесення добрив та оптимальні дозиТретє підживлення у фазі прапорцевого листка планується для досягнення високих врожаїв понад 6 т/га, з оптимальною дозою азоту 20–25 кг/га. Використовують аміачну селітру, карбамід або КАС (за умови застосування обприскувачів з волочильними шлангами). Четверте підживлення доцільно проводити на початку колосіння для покращення якості зерна, рекомендована доза – 10–20 кг/га із застосуванням 8–15% розчину карбаміду (амідна форма азоту краще засвоюється через листя).
У господарстві «Козацька», як зазначає головний агроном Михайло Ткаченко, при кожному підживленні по листку додають сульфат магнію (3 кг/га), а фунгіцидні обробки поєднують з підживленням карбамідом: 20 кг/га, 10 кг/га і 8 кг/га відповідно. Останній раз карбамід вносять по колосу в нормі 8 кг/га,
що сприяє підвищенню білка в зерні.
«Останній раз вносимо карбамід по колосу в нормі 8 кг/га — для підвищення вмісту білка у зерні» — розповів Михайло Ткаченко в інтерв’ю журналу The Ukrainian Farmer.
Для підвищення ефективності підживлення важливо враховувати погодні умови: карбамід повільніше конвертується, а при температурі понад +15°С можливі втрати азоту до 40% через випаровування. Тому після розкидання слід проводити загортання бороною або вносити добриво перед дощем (5–10 мм опадів за добу).
Позакореневе внесення розчину карбаміду доцільно виконувати після дощу або вранці з 4 до 8 години, коли листя рослин стає більш проникним для добрив. Концентрація розчину у фазі прапорцевого листка — 10–12%, у фазі колосіння — 8–10% для уникнення опіків. Оптимальні умови для підживлення — температура повітря до 20°С і висока вологість ґрунту. Карбамід можна поєднувати з сумісними фунгіцидами та інсектицидами.
Особливості для зон із дефіцитом вологиУ степовій зоні, де волога обмежена, рекомендується дробове 3–5-разове позакореневе підживлення розчином карбаміду (10–30% концентрації, доза N20–30) у ранкові години під час роси. Це дозволяє збільшити врожайність у степу з 3 до 6 т/га для зерна 1–3 класів, навіть у посушливі роки.
Ефективність такої технології підтверджується практичними дослідженнями у регіонах, де традиційно не очікують високих врожаїв. Підживлення по листку зранку по росі – проста і економічна операція, що дає значний результат за несприятливих погодних умов.
Поєднання підживлення з фунгіцидною обробкою Т2 (прапорцевий листок) або Т3 (колосіння) — стандартна практика, яка дозволяє виконати відразу два агрономічні завдання за один виїзд техніки.
