Клоп шкідлива черепашка продовжує завдавати шкоди посівам озимих та ярих зернових у степовій зоні і в окремих районах лісостепу. Фітосанітарний моніторинг фіксує інтенсивне живлення личинок старших віків і молодих клопів, які особливо активні на початкових стадіях формування зерна
Розповсюдження та чисельність шкідникаНайбільша активність спостерігається в південних областях: у Дніпропетровській, Одеській та Херсонській регіонах до 40% молодих клопів уже окрилилися. Загальна густота популяції становить близько 0,5–2 екз. на квадратний метр. Молоді особини інтенсивно живляться зерном, накопичуючи поживні речовини, що може призвести до зниження якості врожаю при високій щільності заселення.
Супутні шкідники та вплив погодних умовПаралельно в колосках триває пошкодження хлібними жуками та хлібною жужелицею. Ці шкідники виявлені на 6–18% обстежених площ; їхня чисельність також коливається в межах 0,5–2 екз. на м², що супроводжується пошкодженням 1–8% колосків на уражених ділянках.
Розвиток і живлення злакових попелиць уже завершується у зв'язку з огрубінням рослин:
чисельність попелиць становить 5–18 особин на рослину при заселенні 4–12% рослин. Після огрубіння зерна попелиці залишають посіви та перелітають на злакові бур'яни, знижуючи безпосередню шкоду для врожаю, але збільшуючи ризик зараження прилеглих угідь.
Майже на всіх обстежених площах, здебільшого у крайових смугах полів, зафіксовано ушкодження пшеничним трипсом: цей шкідник уразив від 2% до 15% рослин, що надалі може вплинути на якість та масу зерна.
Окрім фітосанітарних ризиків, стан посівів залишається неоднорідним через нерівномірні погодні умови: місцями поля постраждали від сильних дощів, тоді як на інших ділянках фіксується посуха. Поєднання погодних стресів і високої чисельності шкідників підвищує ризик втрат врожаю і вимагає ретельного моніторингу та оперативних захисних заходів
