Орхідея може повторно зацвісти вже через 8–12 тижнів після правильного обрізання квітконоса, однак результат залежить від виду рослини та її стану. Експерт зі Смітсонівського інституту пояснив, які частини орхідеї можна зрізати після цвітіння, а які краще залишити, щоб не зашкодити її розвитку.
Про це пише Better Homes & Gardens.
Садівник Джастін Кондрат, який доглядає за великою колекцією орхідей Смітсонівського інституту, наголошує, що ці рослини не потребують регулярного радикального обрізання. Зазвичай достатньо видаляти відцвілі квітконоси, пошкоджені частини та відмерле коріння під час пересаджування.
Правила обрізання залежать від типу росту орхідеї, адже існують моноподіальні та симподіальні види. Перші ростуть вертикально з однієї точки, тоді як другі розростаються горизонтально, формуючи нові пагони вздовж кореневища.
До моноподіальних належать популярні фаленопсиси та ванди. Саме фаленопсиси за певних умов здатні повторно випускати квіти на тому самому квітконосі, тому поспішати з його повним видаленням не варто.
Якщо після опадання квітів квітконос залишається зеленим,
його можна вкоротити приблизно на 1,3 сантиметра вище другого або третього вузла. Таке обрізання іноді стимулює появу нового квіткового пагона зі сплячої бруньки.
За словами Кондрата, повторне цвітіння після цієї процедури можливе приблизно через 8–12 тижнів. Однак спосіб спрацьовує лише приблизно в половині випадків, тому гарантованого результату очікувати не слід.
Якщо квітконос повністю висох, став коричневим і втратив життєздатність, його рекомендують зрізати біля основи. Після цього рослина зможе спрямовувати ресурси на розвиток нових листків, коріння та майбутнього квітконоса.
Інакше поводяться симподіальні орхідеї, до яких належать катлеї та онцидіуми. Вони не цвітуть повторно на старих квітконосах, оскільки нові квіти формуються на молодих пагонах.
Після завершення цвітіння в таких рослин можна видалити відцвілі частини. Водночас здорове зелене листя зрізати не потрібно, адже воно продовжує забезпечувати орхідею поживними речовинами.
Обрізання також застосовують під час розмноження орхідей. Моноподіальні види іноді утворюють маленькі дочірні рослини, які називають кейкі,
біля основи стебла або безпосередньо на квітконосах.
Коли кейкі сформує власні корені, його можна обережно відокремити від материнської орхідеї. Після цього молоду рослину висаджують в окремий горщик зі спеціальним субстратом.
Симподіальні орхідеї розмножують іншим способом — діленням дорослого куща. Це дозволяє отримати нові рослини без необхідності чекати появи дочірніх пагонів на квітконосі.
Ще одним слушним моментом для обрізання є пересаджування, яке Кондрат рекомендує проводити приблизно раз на два роки. Після виймання орхідеї з горщика необхідно уважно оглянути коріння, пагони та інші частини рослини.
Здорові корені зазвичай пружні та можуть мати білувате забарвлення, тоді як відмерлі нерідко перетворюються на коричневі ниткоподібні залишки. Під час пересаджування такі пошкоджені частини можна видаляти разом із мертвими пагонами та бульбами.
Особливу увагу слід приділяти стану листя, оскільки пожовтіння, темні плями та заглиблені ураження можуть свідчити про проблеми зі здоров'ям орхідеї. За наявності ознак захворювання експерт рекомендує видалити пошкоджені частини та перевірити рослину на шкідників або грибкову інфекцію.
Зокрема, орхідеї можуть потерпати від борошнистих червців, які виснажують рослину. У таких випадках самого обрізання недостатньо, оскільки необхідно усунути причину пошкодження.
Водночас пожовтіння нижніх листків не завжди означає захворювання. У моноподіальних орхідей старе листя поступово відмирає природним шляхом після того, як рослина використала накопичені в ньому поживні речовини.
У симподіальних видів подібний процес відбувається зі старими псевдобульбами та листям. Після вичерпання запасів поживних речовин ці частини поступово відмирають, тому їх можна видалити, щоб підтримувати охайний вигляд рослини.
