Учені з Утрехтського університету в Нідерландах виявили рештки стародавньої мегаплити. Її розмір становив чверть нинішньої площі Тихого океану.
Мегаплити — це величезні шматки земної кори, які можуть провалюватися під інші плити в процесі тектонічного руху, що відомо як «субдукція». Ці мегаплити зазвичай знаходяться в підводних гірських хребтах, де вони залишають сліди у вигляді розплавлених порід, що виникають на поверхні.
Геологи з Утрехтського університету вивчали територію навколо Філіппін, яка розташована в складній зоні зіткнення різних тектонічних плит.
Дослідження дало змогу встановити, що стародавня мегаплита, яка отримала назву Понтус і існувала протягом 120 мільйонів років тому, простягалася від південної Японії до Нової Зеландії. Залишки цієї мегаплити також виявлено на острові Палаван на Філіппінах і в Південно-Китайському морі.
Результати дослідження дають змогу краще зрозуміти минулі процеси в земній корі та її тектонічну історію. Ця знахідка відкриває нові перспективи для геологічних досліджень і може пролити світло на багато загадок, пов’язаних із рухом плит на поверхні Землі.
Відкриття було опублікованов Gondwana Research.
