На Рівненщині у Національному природному парку "Пуща Радзівіла" є болотний масив, який має нетипову назву - "Жіноча Погоня".
Про історію цієї ділянки та походження назви розповілина сторінці нацпарку у мережі.
"Якщо копнути в історію, то дізнаємося, що Полісся, як і значна частина українських земель, у ХV-ХVІІ століттях потерпало від татарських набігів. Втікаючи від постійного переслідування людоловів, жінки з дітьми знайшли надійний прихисток – болото, з усіх сторін оточене віковими лісами. Так і стали називати місце свого порятунку – Жіноча Погоня", - йдеться у дописі.
Як розповідає дослідник-краєзнавець Іван Скаковець взагалі, слово погоня (від гнати) — це фізичне переслідування втікача з метою його спіймання. Подібні назви у Рівненській області непоодинокі – Сира Погоня, Погоня. Історик Наталія Яковенко татарські набіги в Україну протягом цього періоду називала «драматичним ланцюгом нищівних походів». Свідченням цьому є велика кількість історичних і топонімічних переказів, які досить добре збереглися в пам’яті старожилів поліських сіл.
«Серед таких переказів зустрічаємо як окремі спогади,
так і розгорнуті історії, наповнені низкою сюжетів, які передавалися з покоління в покоління приблизно з XVІ ст.» - йдеться у дослідженні відомого рівненського науковця Олексія Нагорнюка «Напади татар на поліські села в ХV-ХVІІ століттях у світлі народних переказів».
Шлях до цього урочища від Глинного пролягає через давні поселення, де ще всередині минулого століття вирувало хутірське життя – Довга Нива, Гнилий Брід, Михалє, Лєвки, Бурки Від болота до села можна повертатися іншою дорогою – через Халюкову Лужу, Малий Своячий, Гало, Мостовське. Місцеві мешканці завжди збирали в Жіночій Погоні журавлину Мабуть, не знайдеться такої людини у Глинному, хто б пропустив сезон збирання цієї цілющої ягоди. А ще це сприятливе місце для виводку вовків та лисиць. Гніздяться птахи, зокрема, й рідкісні вже глухарі, тетеруки, куріпки, сірі журавлі. І хоч пожежа кількарічної давності значно сплюндрувала навколишню красу, проте болото помаленьку оговтується.
Фото Івана Скаковця.
