Дослідження, проведене Університетом Цинциннаті, демонструє, що наслідки торнадо можуть залишатися актуальними і через чверть століття. У результаті довгострокового спостереження за лісами, зруйнованими торнадо, зафіксовано збільшення кількості інвазивних видів.
1999 року торнадо EF-4 пронісся через околиці північного Цинциннаті, забравши життя чотирьох людей і зруйнувавши понад 200 будинків. Цей ураган суттєво пошкодив природний заповідник Гарріс-Бенедикт, залишивши після себе розорені ліси.
Чотири ботанічних дослідження, проведені біологами Коледжу мистецтв і наук Каліфорнійського університету, дали змогу оцінити процес відновлення лісу після торнадо. Їхні дослідження виявили, що хоча ліси мають здатність до відновлення, вони часто відновлюються за участю меншої кількості місцевих видів і більшої кількості інвазивних.
Важливо зазначити, що навіть через 25 років після торнадо, склад рослинності в лісі продовжує змінюватися. Місцеві чагарники і виноградні лози, як-от зелена шипшина і калина, зникли на пошкоджених ділянках, тоді як інвазивні види, як-от жимолость амурська, почали домінувати.
Фахівці вважають, що ці результати мають велике значення для розуміння вразливості лісів після стихійних лих. Вони також підкреслюють важливість глибшого вивчення впливу кліматичних змін на частоту та руйнівність штормів.
Дані дослідження, опубліковані в журналі Ecology and Evolution, можуть допомогти лісникам і керівникам заповідників краще зрозуміти довгострокові наслідки стихійних лих і розробити ефективні стратегії відновлення лісів у майбутньому.
