У кар'єрі в Мексиці археологи виявили повні скам’янілості величезної акули Ptychodus, яка жила пліч-о-пліч із динозаврами.
Це відкриттянадає важливі відомості про загадкового хижака, включно з його спорідненістю із сучасними акулами.
Акули роду Ptychodus були вперше виявлені в XVIII столітті. Описи цього роду ґрунтуються переважно на їхніх величезних зубах, здатних дробити черепашки, знайдені в морських відкладеннях крейдяного періоду (від 145 до 66 мільйонів років тому). Не маючи можливості вивчити повністю неушкоджений екземпляр, дослідники довго сперечалися про те, який вигляд мала форма тіла акули.
У дослідженні, опублікованому в журналі Proceedings of the Royal Society B: Biological Sciences, автори описали повні скам’янілості Ptychodus, виявлені в кар'єрах вапняку в Мексиці. Ці зразки, за словами вчених, демонструють чудову збереженість, що дає змогу припустити, що акула полювала на морських черепах.
Аналіз скам’янілостей показує, що Ptychodus належав до групи макрельових акул (Lamniformes), до якої належать великі білі акули. Відомо, що вона досягала довжини до 10 метрів і мала масивні зуби.
Нові дані вказують на те, що Ptychodus мав обтічну форму тіла, що свідчить про його швидку плавучість і полювання на великих амонітів і морських черепах.
«Це виявлення вирішує одну з найбільш вражаючих загадок у палеонтології хребетних», — зазначив Ромен Вулло, провідний автор дослідження. «Ptychodus займав особливу екологічну нішу, був єдиною акулою, здатною поїдати здобич із твердим панциром, таку як черепахи».
Це відкриття дає змогу вченим краще зрозуміти стародавні морські екосистеми та конкуренцію між видами в крейдяну епоху. Можливо, конкуренція з іншими хижаками, такими як мозазаври, призвела до вимирання Ptychodus близько 76 мільйонів років тому.
