Наука

Гігагусак. Палеонтологи виявили останки гігантського водоплавного птаха

4 июн•NV

Палеонтологи зробили сенсаційне відкриття, яке перевертає наше уявлення про вимерлого гігантського птаха Genyornis newtoni.

Нове дослідження, засноване на майже повному зчленованому черепі, показує, що цей птах, який мешкав на території Австралії 45 000 років тому, був не просто великим птахом, що не літає, а гігантським гусаком з унікальними анатомічними характеристиками.

Genyornis newtoni, вперше описаний у 1913 році, був значною істотою, що досягала 2,25 метрів у висоту і ваги до 230 кілограмів. Досі його вважали близьким родичем сучасних страусів і ему, але нове дослідження ставить під сумнів цю класифікацію.

Дослідники з Університету Фліндерса в Австралії провели детальне вивчення другого черепа Genyornis newtoni, який був виявлений нещодавно. Це дослідження, доповнене 3D-реконструкцією черепа, показало низку унікальних особливостей, які відрізняють Genyornis newtoni від інших птахів.

«У Genyornis newtoni була величезна черепна коробка, великі щелепи і трикутний кістяний гребінь на черепі, який називається каскою», — каже палеонтолог Фібі МакІнерні. «Його дзьоб був схожий на дзьоб сучасних гусей,

таких як австралійська сорока-гуска.»

Порівняння з черепами інших птахів показало, що Genyornis newtoni має більше анатомічної схожості з водоплавними птахами, ніж зі страусами та ему. Це означає, що він, можливо, еволюціонував від іншої групи птахів, а не від тієї, до якої його відносили раніше.

«Точні стосунки Genyornis усередині цієї групи було складно розгадати, проте з цим новим черепом ми почали збирати головоломку, яка, простіше кажучи, показує, що цей вид — гігантський гусак», — каже МакІнерні.

Дослідження також показало, що Genyornis newtoni був пристосований до водного способу життя. Його вуха були захищені від води, а дзьоб був пристосований для схоплювання і розривання водних рослин.

«Це відкриття може допомогти пояснити, чому Genyornis newtoni вимер, — каже палеонтолог Джейкоб Блокланд. — Прісноводні місця проживання, в яких він жив, могли стати солоними, що різко змінило екосистему і зробило його виживання неможливим.»

Сорока, Гуска

Читайте еще