У молодому зоряному скупченні NGC 602, розташованому в Малій Магеллановій Хмарі, телескоп Джеймс Вебб виявив перших кандидатів у коричневі карлики за межами нашої галактики.
Міжнародна група астрономів, використовуючи дані телескопа Джеймса Вебба, зробила революційне відкриття: у молодому зоряному скупченні NGC 602, розташованому в Малій Магеллановій Хмарі, були виявлені перші кандидати в коричневі карлики за межами нашої галактики. Це відкриття є значним проривом у вивченні процесів формування зірок і планет у ранньому Всесвіті.
Коричневі карлики — це небесні тіла, що займають проміжне становище між зірками і планетами. Вони занадто масивні, щоб вважатися планетами, але недостатньо масивні, щоб у їхніх надрах почалися термоядерні реакції, як у зірок. Досі всі відомі коричневі карлики були виявлені в нашій галактиці.
Молоде зоряне скупчення NGC 602 являє собою унікальну лабораторію для вивчення процесів зореутворення в умовах, подібних до раннього Всесвіту. Низький вміст важких елементів у цьому скупченні дає змогу астрономам спостерігати за формуванням зірок і планет на ранніх стадіях їхнього розвитку.
Телескоп Джеймса Вебба, завдяки своїй високій чутливості та роздільній здатності, дав змогу вченим зазирнути вглиб цього скупчення і виявити об'єкти, які раніше були недоступні для спостереження. Виявлені коричневі карлики мають масу, яку можна порівняти з масою Юпітера, і розташовані на відстані близько 200 000 світлових років від Землі.
Це відкриття підтверджує теорію про те, що коричневі карлики формуються так само, як і зірки, але не набирають достатньої маси для початку термоядерних реакцій. Воно також свідчить про те, що коричневі карлики є поширеними об'єктами у Всесвіті і відіграють важливу роль у процесах формування планетних систем.
Відкриття перших коричневих карликів за межами Чумацького Шляху є важливим кроком вперед у вивченні формування зірок і планет. Воно відкриває нові можливості для дослідження раннього Всесвіту і допомагає нам краще зрозуміти, як виникла наша Сонячна система.
